For some reason, I feel blue

Якби мені Бог дав, та й сонечко б зайшло,
Може б моє серденько та й до мене прийшло.

Ой, хоч не до мене, до моєї хати,
Стукай в вікно та й, щоб не чула й мати.

А мати почує, скаже: «Хай ночує!»,
А батько узнає, скаже: «Хай гуляє!».

А я, молодая, двері одкривала,
Двері ж одкривала, правдоньку ж питала.

– Чи ти мене любиш чи з мене смієшся,
Що ти й наді мною ж як голубок в’єшся?

– А я тебе люблю ще й любити буду,
По правді признаю – сватать я й не буду.

Світи, місяць, світи, ясний, ше й полуночна зоря,
Просвіти, бо я не бачу, де коханая моя.

Просвіти, бо я не бачу, де коханая моя,
Голова моя кружиться ше й на серці єсть печаль.

Голова моя кружиться ше й на серці єсть печаль,
Скажи, Саша, скажи, Маша, шо й на свєті больше жаль?

Скажи, Саша, скажи, Маша, шо й на свєті больше жаль,
Чи жаль тройки вороної чи Ванюші-ямщика?

Чи жаль тройки вороної чи Ванюші-ямщика,
Тройка скаче, Ванька плаче, по дорожкє столбовой.

Тройка скаче, Ванька плаче, по дорожкє столбовой,
Всю Росію я об’їхав – кращой Маші не знайшов.

Всю Росію я об’їхав – кращой Маші не знайшов,
Назад же я повернувся – живой Маші не застав.

Лежить Маша у кімнаті, у кімнаті край вікна,
Голова цвітами вбрата, грудь покрита кісійой,

Та й понад нашим(и) яром(и)
Та й пшениченька ланом, гей,
Горою овес.

Горою овес,
Та й не по правді, милой,
Не по правді, соколе, гей,
Зо мною й живеш.

Зо мною живеш,
Та як вечір настане й,
Та вечір-вечірочок, гей,
До другой ідеш.

До другой ідеш,
Та свій голос нєжний,
Та голос невгасимой, гей,
Мені подаєш.