A birdie is flying around the field

Птичка невеличка по полю літає, по полю літає.

По полю літає, травку розгортає, травку розгортає.

Травку розгортає, сокола й шукає, сокола й шукає.

Сокіл, сокілочок, злетів на дубочок, злетів на дубочок.

Злетів на дубочок, клює жолудьочок, клює жолудьочок.

Дівчино-сирітко, не стелись широко, не стелись широко.

Не стелись широко, а стелись вузенько, а стелись вузенько.

Будем говорити як на світі жити, як на світі жити.

Будем розмовляти, як батько та мати, як батько та мати.

Птичка невеличка по полю літає, по полю літає.

По полю літає, травку розгортає, травку розгортає.

Травку розгортає, сокола й шукає, сокола й шукає.

Сокіл, ти мой ясний, друг ти мой прекрасний, друг ти мой прекрасний.

Не так ти за мною, як я за тобою, як я за тобою.

Та й зацвіти, буйний цвіте, зелений катране,
Тяжко-важко на серденьку, як вечір настане. (двічі)

Швидче, коню, швидче, коню, з камʼяної гори,
Та й до тії дівчиноньки, що чорнії брови. (двічі)

Як не хочеш, дівчинонько, дружиною бути,
То дай мені того зілля, щоб тебе забути! (двічі)

В мене зілля вище кілья, нижче перелазу,
Як дам тобі напитися, забудеш відразу! (двічі)

Буду пити, буду пити, ні трошки не впущу,
Тоді я тебе забуду, як очі заплющу! (двічі)

Мене мати, як зоря, рано заміж віддала,
В мене мати, як зоря, рано заміж віддала. (двічі)

Мене мати, як зоря, рано заміж віддала,
В мене батько, як цвіт, завʼязав мені світ. (двічі)

Як по воду я йшла, спотикалася,
А з водою я йшла, прислухалася. (двічі)

Щось у хаті гомонить, мати сина бранить,
«Ой синочку ти мій, чом горілочки не пʼєш? (двічі)

Чом горілочки не пʼєш? Чом ти жіночки не бʼєш?»
«Нащо мені жінку бить? Вона вміє все робить! (двічі)

Вона вміє все робить,
І топить, і варить, ще й до мене говорить! (двічі)

Ще й до мене говорить,
Ще й до мене, до отца, ще й до мене, молодця!» (двічі)