Oh, it's been a while, and time has passed

Даліна, далінушка, раздолля широкая,
Ее-ох, льолі, льо-ой-льолі, раздолля широкая.

По той, по раздолюшкі хаділ-гуляв маладєц,
Ее-ой, льолі, льо-ой-льолі, хадив-гуляв малодєц.

Ходил-гулял молодєц – маладєц Іванушка,
Аа-ой, льолі, льо-ой-льолі, маладєц Іванушка.

Увіділа мамєнька з високого тєрєма,
Аа-ой, льолі, льо-ой-льолі, з високого терєма.

Дитя моє, дитятко, чом ти не вісьолоє,
Ее-ой, льолі, льо-ой-льолі, чом же й не вісьолоє?

Усі гори зеленіють, (двічі)
Де багаті жито сіють.

Одна гора тільки чорна, (двічі)
Де сіяла бідна вдова.

Де сіяла, волочила, (двічі)
Слізоньками примочила.

Чорна хмара насувала, (двічі)
Сестра з братом розмовляла.

Ой, братіку, сокілоньку, (двічі)
Возьми ж мене на зімоньку.

Ой, сестриця-перепілко, (двічі)
В тебе діток аж четвірко!

Ой, братіку, не лякайся, (двічі)
Моїх не діток не цурайся!

Буду брати, догожати, (двічі)
Діток з хати виряжати.

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав, ще й мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.

Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала:
«Поїжай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала!»

Тече річенька й невеличенька, схочу – перескочу,
Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу.

Як віддавала й приказувала в гостях не бувати:
«А якщо прийдеш, моя донечко, то вижену з хати».

Терпіла я рік, терпіла я два, третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.