Home
A wind blows, a wind blows

A wind blows, a wind blows

Title	A wind blows, a wind blows
Genre	Personal and Family Life
Motive	Unfortunate fate, Sorrow, longing
Recording date	15 Feb 1989
Recording location	Pechenihy, Chuhuivskyi District, Kharkiv obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
Collectors	Vira Osadcha
Transcription	Oksana Bugaychenko

Play audio

0:00 0:00

100

Download recording 0Like Share

Вітер віє, вітер віє, вітер повіває,
Схиливсь козак на мо- на могилу та й вітра питає: (двічі)

«Скажи, вітер, скажи, буйний, де козацька доля?
Де ж те щастя, де ж надія, де козацька воля?» (двічі)

Вітер йому отвічає: «Знаю, знаю, знаю −
Лежить вона потоптана в зеленому гаю. (двічі)

Лежить вона потоптана сірими волами».
Схиливсь козак та й заплакав гіркими сльозами. (двічі)

Oops!

Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

Audio	Title	Genre	Location	Durat.	Lyrics
0:00 02:25 100	Oh, the moon, pretty moon, light up the house	Personal and Family Life	Pechenihy, Chuhuivskyi District	02:25	Ой ти місяць, ой місяченько, присвіти в хатину, – Ой там дівка, ой молодая, колише дитину, Ой там дівка, ой молоденька, колише дитину. Ой колихала, ой колихала – дитина заснула, Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула, Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула. «Спи дитино, ой чорноброве, карі очінята, Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата, Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата? Де ж та нивка, ой колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує, Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує? Нема батька, не буде й неньки – нікого забути. Тепер тобі, моя дитино, сиротою бути!»
0:00 04:55 100	A little river flows	Personal and Family Life	Pechenihy, Chuhuivskyi District	04:55	Тече річечка невеличечка, схочу перескочу, \|Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу.\| 2 Як віддавала, наказувала, в гостях не бувати, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати. Терпіла я рік, терпіла другий, третій не стерпіла, Перетворилась в сиву зозулю, до роду злетіла. Полетіла, землю кропила дрібними сльозами, \|Гаєм летіла, гілля ламала білими крилами.\| 2 Прилетіла в сад та й стала кувать про свою чужбину, \|Ой як гірко жить, мені там одній, без своєй родини\| 2 Сидіть матінька край віконечка, рушник вишиває, \|А найменший брат на порозі став, ружжо заряджає.\| 2 Дозволь, матінка, дозволь, рідная, цю зозулю вбити, \|Бо вона кує, жалю завдає, тяжко мені жити.\| 2 Не позволю я, синочку ти мій, цю зозулю вбити, \|Бо тій зозулі, як твоїй сестрі, тяжко в світі житі.\| 2 Прилетіла раз, прилетіла два, сіла на віконце, \|А вже матінка, лежить на лаві, як праведне сонце\| 2
0:00 03:49 100	And the wind doesn't blow, the leaves don't move	Personal and Family Life	Pechenihy, Chuhuivskyi District	03:49	І вітер не віє, листя не колише, Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі) – Сестро, моя сестро, сестро-українка, Чи привикла, моя сестро, на чужбіні жити? (двічі) –Хоч я й не привикла, треба привикати. Дала мати гірку долю, треба горювати. (двічі) Мати, моя мати, де ж тебе узяти? Чи на тебе, моя мати, маляра найняти? (двічі) Маляра найняла, матір змалювала, Поставила на покуті та й плакати стала. (двічі) І вітер не віє, листя не колише, Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)