За горою у колодця

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.

На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).

Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).

Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).

Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».

Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).

Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).

Коло річки, коло броду набирала дівка воду,
А в руках нове відерце: “Дай напитись, моє серце!”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай,
А в руках нове відерце: “Дай напитись, моє серце!”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай- лай - лай.

“Пить багато я не стану, тільки раз на тебе гляну,
Я твою красу дівочу зберегти у серці хочу”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай,
Я твою красу дівочу зберегти у серці хочу",
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай.

“Ти, козаче, не барися та на мене не дивися,
Хоч не гарна я дівчина, а у мене є хлопчина”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай,
“Хоч не гарна я дівчина, а у мене є хлопчина”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай.

“Тракторіст він, поле крає, він одну мене кохає,
Це йому несу я воду, збережу для нього вроду”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай -лай - лай,
“Це йому несу я воду, збережу для нього вроду”,
Лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай - лай.