За горою у колодця

Зажурився мій миленький, ой-йо-йой,
Зажурився мій миленький,
Що взяв мене молоденьку,
А зозуля все кує. (двічі)

Хату мастю, щітки знати, ой-йо-йой,
Хату мастю, щітки знати,
Не навчила рідна мати,
А зозуля все кує. (двічі)

Ні зварити, ні спекти, ой-йо-йой,
Ні зварити, ні спекти,
Ні між люди з ким піти,
А зозуля все кує. (двічі)

Зварю борщ, а він рідкий, ой-йо-йой,
Зварю борщ, а він рідкий,
Спечу хліб, а він гливкий,
А зозуля все кує. (двічі)

Я милому догоджала, ой-йо-йой,
Я милому догоджала,
Замість кофе борщ подала,
А зозуля все кує. (двічі)

Він до мене з кулаками, ой-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
«Чого кофе з буряками?»,
А зозуля все кує. (двічі)

Чого б’єш, чого лаєш, ой-йо-йой,
Чого б’єш, чого лаєш,
Яку взяв – таку маєш,
А зозуля все кує. (двічі)

Милий спить, йому сниться, ой-йо-йой,
Милий спить, йому сниться,
Кучерява молодиця,
А зозуля все кує. (двічі)

Нехай спить, нехай сниться, ой-йо-йой,
Нехай спить, нехай сниться,
Треба було не жониться,
А зозуля все кує. (двічі)

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.

На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).

Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).

Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).

Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».

Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).

Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).

Як устану я раненько,
Та й умиюся біленько, ей!
Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця.

Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця,
Проти ясного сонця,
Виглядати чорноморця.

Чорноморець не сам іде,
Дев’ятеро конів веде, ей!
На десятім вороному, ей!
Сам в жупані голубому.

Я думала він додому,
Він поїхав до Дунаю, ей!
Там став коней напувати, ей!
Стала хвиля воду гнати.

Став він коней напувати,
Стала хвиля воду гнати, ей!
Стала хвиля воду гнати, ей!
Чорноморець потопати.

Чорноморець потопає,
Та й на милую гукає, ей!
Ратуй, ратуй, моя мила, ей!
Коли вірно любила.

Ой, рада б я ратувати,
Так не вмію я плавати, ей!
Якби човен та весельце, ей!
Рятувала б тебе, серце.

Поки людей ізібрала,
Чорноморця утеряла, ей!
Поки люди ізішлися, ей!
Чорноморець утопився.

Пливи, пливи за водою,
Остаюся я вдовою, ей!
Пливи, пливи річечками, ей!
Остаюся з діточками.

Пливи, пливи річечками,
Остаюся з діточками,
Пливи, пливи вузенькими, ей,
Остаюся з маленькими!