За горою у колодця

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.

На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).

Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).

Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).

Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».

Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).

Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).

Зажурився мій миленький, ой-йо-йой,
Зажурився мій миленький,
Що взяв мене молоденьку,
А зозуля все кує. (двічі)

Хату мастю, щітки знати, ой-йо-йой,
Хату мастю, щітки знати,
Не навчила рідна мати,
А зозуля все кує. (двічі)

Ні зварити, ні спекти, ой-йо-йой,
Ні зварити, ні спекти,
Ні між люди з ким піти,
А зозуля все кує. (двічі)

Зварю борщ, а він рідкий, ой-йо-йой,
Зварю борщ, а він рідкий,
Спечу хліб, а він гливкий,
А зозуля все кує. (двічі)

Я милому догоджала, ой-йо-йой,
Я милому догоджала,
Замість кофе борщ подала,
А зозуля все кує. (двічі)

Він до мене з кулаками, ой-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
«Чого кофе з буряками?»,
А зозуля все кує. (двічі)

Чого б’єш, чого лаєш, ой-йо-йой,
Чого б’єш, чого лаєш,
Яку взяв – таку маєш,
А зозуля все кує. (двічі)

Милий спить, йому сниться, ой-йо-йой,
Милий спить, йому сниться,
Кучерява молодиця,
А зозуля все кує. (двічі)

Нехай спить, нехай сниться, ой-йо-йой,
Нехай спить, нехай сниться,
Треба було не жониться,
А зозуля все кує. (двічі)

Ой у полі, полі сухий дуб розвився,
Який брат був добрий, поки не женився. (двічі)

А як оженився, та й узяв братицю,
Та й став виганяти рідную сестрицю. (двічі)

Чи я тобі, брате, сорочок не шила,
Що я йшла від тебе та все й голосила? (двічі)

Чи я тобі, брате, сорочок не прала,
Що я йшла від тебе та все я страждала? (двічі)

Ой у полі, полі сухий дуб розвився,
Який брат був добрий, поки не женився. (двічі)