Oh in the field, in the field

Несе теща воду, коромисло гнеться,
А зять на порозі стоїть та й сміється. (двічі)

– Неси, теща, воду, бо нічим умиться,
Гупаєш ногами, аж гидко дивиться. (двічі)

Постав ще й півлітри, бо вижену з хати,
Будеш як зозуля в саду кукувати. (двічі)

Теща моя, теща, вродилась без щастя,
Поший собі торбу – вона тобі здасться. (двічі)

Поший собі торбу, пририхтуй ломаку,
Як підеш просити – не порвуть собаки. (двічі)

Як надінеш торбу, не йди біля хати,
Щоб люди не знали, що ти моя мати. (двічі)

– Ой зятю мій, зятю, зятю наш хороший,
Чом мене не вигнав, як давала гроші? (двічі)

Тепер не потрібна й на одну хвилину,
Бо за мої гроші ти купив машину. (двічі)

Зяті мої, зяті, й дочечки рідненькі,
Чом ми вас не гнали, як були маленькі? (двічі)

Як були маленькі, не вміли робити,
Ми вам торб не давали, щоб ішли просити.

Дайте десь куточок прилягти та сісти,
Я не попрошу вас ні пити, ні їсти. (двічі)

Бо я вже старенька, робити не можу,
Дайте відпочити, поки руки зложу. (двічі)

Неньки мої, неньки, не будьте щедренькі:
Як маєте гроші – не будьте дурненькі.

Як маєте гроші, хоч маленьку малість,
Не давайте дітям, бережіть на старість. (двічі)

Не вигоньте маму – проклянуть вас люди,
Будете старенькі, з вами ж таке буде.
Не вигоньте маму – проклянуть вас люди,
Будете старенькі, з вами таке ж буде.

Горілочку гнала, в барильце зливала,
Я свого синочка з відрядження ждала. (двічі)

Будуть люди їсти, будуть люди пити,
А я з своїм сином сяду говорити. (двічі)

"Ой скажи, синочку, самий мій миліший,
Чі жінка, чі мати, хто тобі рідніший?» (двічі)

Ой жінка мила, то ж моя дружина,
А теща рідніша, бо жінку гляділа. (двічі)

А ти ж моя мати, мусиш вибачати,
Як дружина зайде, то ти вийдеш з хати. (двічі)

А я ж вас гляділа, по двоє, по троє,
А тепер не хочіте ви мене одної. (двічі)

Зажурився мій миленький, ой-йо-йой,
Зажурився мій миленький,
Що взяв мене молоденьку,
А зозуля все кує. (двічі)

Хату мастю, щітки знати, ой-йо-йой,
Хату мастю, щітки знати,
Не навчила рідна мати,
А зозуля все кує. (двічі)

Ні зварити, ні спекти, ой-йо-йой,
Ні зварити, ні спекти,
Ні між люди з ким піти,
А зозуля все кує. (двічі)

Зварю борщ, а він рідкий, ой-йо-йой,
Зварю борщ, а він рідкий,
Спечу хліб, а він гливкий,
А зозуля все кує. (двічі)

Я милому догоджала, ой-йо-йой,
Я милому догоджала,
Замість кофе борщ подала,
А зозуля все кує. (двічі)

Він до мене з кулаками, ой-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
«Чого кофе з буряками?»,
А зозуля все кує. (двічі)

Чого б’єш, чого лаєш, ой-йо-йой,
Чого б’єш, чого лаєш,
Яку взяв – таку маєш,
А зозуля все кує. (двічі)

Милий спить, йому сниться, ой-йо-йой,
Милий спить, йому сниться,
Кучерява молодиця,
А зозуля все кує. (двічі)

Нехай спить, нехай сниться, ой-йо-йой,
Нехай спить, нехай сниться,
Треба було не жониться,
А зозуля все кує. (двічі)