Ой чий то кінь стоїть

TitleОй чий то кінь стоїть
GenrePersonal and Family Life
MotiveRomancing, Wooing, Unfortunate love
Recording date1 May 2001
Recording locationOleksievo-Druzhkivka, Kramatorsk district, Donetsk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
PerformersValentina Sydorenko (1941), Maria Chernysh (1929) (Kobelyaky, Kobelyaky district)
CollectorsSvetlana Hrystova
TranscriptionHalyna Lukianets
CollectionDonetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00
100

Ой чий то кінь стоїть, та біла гривочка,
Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька. (двічі)

Не так дівчинонька, як біле личенько,
Подай же, дівчино, подай же, гарная, на коня рученьку. (двічі)

Дівчина підійшла, рученьку подала,
Ой лучше б я була, ой лучше б я була кохання не знала. (двічі)

Кохання-кохання, з вечора до рання,
Як сонечко зійде, як сонечко зійде, кохання відійде.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 00:00
100
​Ходила,блудила в зеленім гаю
Personal and Family Life
Oleksievo-Druzhkivka, Kramatorsk district00:00

Ходила,блудила в зеленім гаю,
Я рвала, кидала червону розу. (двічі)

Я рвала, кидала під ті ворота,
“Не смійся, козаче, що я сирота. (двічі)

Бо сватати прийдеш, я ще й не піду!”
“Не бійся, дівчино, я ще не прийду! (двічі)

Не бійся, дівчино, я ще не прийду,
Поїду в Росію, там кращу знайду!” (двічі)

Обʼїхав Росію і всі города,
Та й не найшов кращой, як та й сирота. (двічі)

Вернувся додому під ті ворота,
Стоїть та дівчина засмученая,
А вже ж та дівчина й зарученая.
0:00 01:06
100
​За туманом нічого не видно
Personal and Family Life
Oleksievo-Druzhkivka, Kramatorsk district01:06

За туманом нічого не видно,
За туманом нічого й не видно.

Тільки видно дуба зеленого,
Тільки видно дуба зеленого.

Під тим дубом дівчина стояла,
Під тим дубом дівчина стояла.

0:00 01:45
100
Oh, do not sing, do not sing, nightingale
Personal and Family Life
Terny, Lubenskyi District01:45

Ой, не пой, не пой, соловеюшко,
Ой, у моєму зельонім саду.


Ой, у моєму зельонім саду,
Ой, бо й так тошно мені, молодцу.


Ой, бо й так тошно мені, молодцу,
Ой, через дівку-розкрасавицю.


Ой, через дівку-розкрасавицю,
Ой, шо не схотіла зо мною гулять.


Ой, шо не схотіла зо мною гулять,
Ой, розпродала свій сад-виноград.


Ой, розпродала свій сад-виноград,
Ой, не дорого – за сто п’ятдесят.


(Ой не дорого – за сто п’ятдесят,
Шо я в батька по волі хожу,
А в матінки в пеленах лежу.
А русу косу та й за тисячу,
А за красу й ціни не зложу.)