​За туманом нічого й не видно

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався? (двічі)

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі)

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, узяли з собою.
Ой, ти Галю, Галю молоденька,
Підманули Галю, забрали з собо(ю).

Галя согласилась, на віз почепилась,
Та й повезли Галю темними лісами.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Та й повезли Галю темними ліса(ми).

Повезли Галю темними лісами,
Прив'язали Галю до сосни косами.
Ой, ти Галю, Галю молоденька,
Прив'язали Галю до сосни коса(ми).

Підпалили сосну обома краями,
Сосна догоряє, Галя промовляє.
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Сосна догоряє, Галя промовля(є).

“Ой хто в лісі чує, нехай порятує,
А хто дочок має, нехай научає,
Ой, ти Галю, Галю молодая,
А хто дочок має, нехай науча(є).

Нехай научає, нехай на вулицю,
Нехай на вулицю гулять не пускає,
Ой, ти Галю, Галю молодая,
Нехай на вулицю рано не пускає.

Та ой там на горі, та ой там на крутий,
Та ой там седіло пара голубів. (двічі)

Та й вони сиділи, парувалися же,
Та й сизими крильми обнімалися. (двічі)

Де й узявся стрілець, та й охотник-стрілець,
Та голуба й убив, та й голубку зловив. (двічі)