Home
На могилу тихий вітер віє

На могилу тихий вітер віє

Title	На могилу тихий вітер віє
Genre	Personal and Family Life
Motive	Love, Bastard Child
Recording date	1 May 2003
Recording location	Semenivka, Kramatorsk district, Donetsk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
Performers	Olena Dovgal (1930), Nina Oliynyk (1929), Mariіa Kerasimenko (1930), Evgeniіa Kozhuhar (1931), Oleksandra Lytvynenko (1932), Nina Mashir (1924), Vira Stankevych (1920)
Collectors	Anastasiіa Patricha
Transcription	Halyna Lukianets
Collection	Donetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00

100

Download recording 0Like Share

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у краю не доходе,
Як до його дівчина приходе,
Як до його дівчина приходе. (двічі)

“Ой Миколо, ти добрий гайдаре,
Виводь мене з зеленого гаю,
Виводь мене з зеленого гаю. (двічі)

Виводь мене з зеленого гаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю,
Бо їй-Богу, доріжки не знаю”. (двічі)

“Ой якби ти доріжки не знала,
То ти б мене гайдаром не звала ,
То ти б мене гайдаром не звала!” (двічі)

Та й дав мені волів подержати,
А сам пішов доріжку шукати,
А сам пішов доріжку шукати. (двічі)

Підвів мене під білу березу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу,
Та й звів з ума, не п’яну, тверезу. (двічі)

На могилу тихий вітер віє,
Там Микола пшениченьку сіє,
Там Микола пшениченьку сіє. (двічі)

Ой він сіє, у край не доходе,
Як до його Маруся приходе,
Як до його Маруся приходе. (двічі)

Як до його Маруся приходе,
Ще й малую дитину приносе,
Ще й малую дитину приносе. (двічі)

“Ой Миколо, який ти дурненький,
Подивися, який син гарненький!
Подивися, який син гарненький!” (двічі)

Oops!

Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

Audio	Title	Genre	Location	Durat.	Lyrics
0:00 00:00 100	Ой як схочу, помандрую	Personal and Family Life	Semenivka, Kramatorsk district	00:00	Ой як схочу, помандрую, З своєї ох і я сторонки, ой а все у чужую же, З своєї ох і я сторонки ой а все же в чужу(ю). Мандруй, мандруй, козаченько, То я й буду, то я й буду знати, ой відкіля виглядати же, То я й буду, то я її буду знати, ой відкіля вигляда(ти). Чи з Харькова, чи з столиці, З далекого, з далекого краю, ой краю же, з косовиці же, З далекого, з далекого краю, ой краю же, з косови(ці). Їхав козак з косовиці, Питається, питається дівки, та й дівки й красавиці же, Питається, питається дівки, ой дівки же красави(ці). Ой чи жива, чи здорова? Ой вийдем, ох моя мила, ой моя же чорнобрива, Вийдем, ох і моя мила, ой моя же чорнобри(ва). Я й не вийду, я й не стану, Вишлю сестру, ох і меншу мене, ой тобі на пораду, Вишлю сестру ох і меншу мене, ой тобі на пора(ду). В мене сестра менша мене, Личко біле, ох і чорні брови, ой такі ж, як у мене, Личко біле, ох і чорні брови, ой такі ж, як у ме(не).
0:00 01:41 100	Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай	Personal and Family Life 2 Cossack,Soldier	Semenivka, Kramatorsk district	01:41	Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай, бережки розносе, Та й молоденький та й новобранчик полковника про(се). “Ой молоденький та полковнику, відпусти додому, Ой розплакалась та й ростужилась дівчина за мно(ю)!” “Ой нехай плаче та нехай туже, вона й перетуже, Ой молоденький та й новобранчик три года отслу(же)”. Ой служив, служив та й новобранчик та й став помирати, Ой перед смертю своєю став дівку бажа(ти). Ой умер, умер новобранчик у неділю вранці, Та й положили ой новобранця в казармі на ла(вці). Ой його несуть та й коня ведуть, кінь голівку клонить, Ой молодая ж ой дівчинонька білі ручки ло(мить). Ой не ламай же, та й дівчинонько, мизинного пальця, Та й уже тобі та й не любити такого краса(вця).
0:00 04:03 100	Породила мати в Зелену суботу	Personal and Family Life 1 Service	Semenivka, Kramatorsk district	04:03	Породила мати в Зелену суботу, Та й віддала мене мати в тюрьму на робо(ту). (двічі) А як віддавала, то в дочки питала, “Ой коли ж ти, моя доню, вернисся додо(му)? (двічі) “Посій, мамо, жито в сінях на помості, Як виросте теє жито, я приїду в го(сті)”. (двічі) Росло, росло жито, стало колоситься, Ждала, ждала мати дочку та й стала жури(ться). (двічі) “Згадай мене, мамо, та й до сходу сонця, А я тебе пригадаю в тюрьмі край віко(нця). (двічі) Згадай мене, мамо, та й біля криниці, Як чесала русу косу, запліла в дрібни(ці). (двічі) Згадай мене, мамо, перед образами, А я тебе пригадаю дрібними сльоза(ми)!” (двічі)