Ой продала дівчина сало

Так соберемося гулять, молодицями ж уже були. Соберемося гулять. Музика ж не в каждого була. То ми музику свою сами робили, музику. Беремо рубель, той, шо бельйо раньше катали, от знаєте. Становимось або до ослона, або до якої лавки, і тим рублєм гиркаємо, во. А другі там вибивають яке-небудь, чи в яку, щоб звонке було, чи в яку кришку, чи в яке ведро, вибивають. А ми було співаєм і танцюють усі, круг.

Моя мила по базару походила,
Ох, і за три дєнєжки куделицю купила.

Положила куделицю на полицю,
Ох, і сама пошла до сусіда, до Мосія, на весілля, на бесєдушку гуляти.

Да й недовго я в сусіда й у Мосія на весіллі, на бесєдушкі гуляла,
Ох, і три недільки я в сусіда й у Мосія на весіллі, на бесєдушкі гуляла.

(А тут уже ж ногами вибивають.)

Три ниточки тонесенькі, рівнесенькі, гладесенькі виводила,
Ох, і так і свого миленького голубчика сизенького розбудила.

Да встань, да встань, мій миленький, голубчику сизесенький, прочутися,
Ох, і да на мої мозоліньки кров’яниї, як цибуля, подивися.

(І оце все танці, пляски було такі, шо ой-йо-йой).

Ой пряла б я куделицю, головка болить,
Ой пила б я горілочку, милий не велить. (двічі)

Як поїхав мій миленький по сіно у степ,
А я тую куделицю да й об землю геп. (двічі)

Лежить моя куделиця, да ще й надулась,
А я пошла горілочки да ще й напилась. (двічі)

Як приїхав мій миленький з степу до двора,
Да й питає малих діток, де мати була. (двічі)

У шиночку батько милий, матінка була,
Вчора пропила корову, сьогодні − вола. (двічі)

Скакав козак через долину, через кавказскіє края. (двічі)

Кольцо козачка подарила, когда козак ішов в поход. (двічі)

Она дарила, говорила, шо через год буду твоя. (двічі)

От третій год тому проходить, козак в деревню прискакав. (двічі)

Навстреч єму ідьот старушка, і шепотліво говорит: (двічі)

«Зачем, зачем, козак стрємісся, напрасно гониш ти коня? (двічі)

Твоя красотка ізменила, другому щастє отдала.» (двічі)