​Дівка Явдошка сіяла пшеницю

Ой пряду, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекруха йде,
Як змія гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекорко йде,
Як вітер гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Не виспалася».

Ой там за Дунаєм,
Там за тихим Дунаєм молодець гуляє, молодець гуляє.

Молодець гуляє
Та на той бік гукає: – Подай, подай перевозу, подай, подай перевозу.

Котилася зірка та й із підвечірка та й упала додолу.
– А хто ж мене, молоду дівчину, та проведе додому?

Ой обізвався та й козаченько та й на воронім коню:
– Ой гуляй, гуляй, молода дівчино, я проведу додому.

Ой бо за мною, та й за молодою, а весь рід зажурився.