Очі сині та сині дала мати дівчині
| Title | Очі сині та сині дала мати дівчині |
|---|---|
| Genre | Romance, Literary Origin |
| Motive | Unfortunate fate, Sorrow, longing |
| Recording date | 16 Apr 1995 |
| Recording location | Zolotarivka, Siverskodonetsk district, Luhansk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine |
| Performers | Nadiia Lahushyna (1947), Mariia Buksha (1947) |
| Collectors | Yevheniia Nesmashna |
| Transcription | Yulia Luzan |
| Collection | Donetsk Collection of Stepan Myshanych |
Play audio
Очі сині та сині дала мати дівчині,
А навіщо давала та й не знала сама,
А тепер цій дівчині через очі ті сині,
Ані вдень, ані вночі їй спокою нема. (двічі)
Ой нащо було, мати, очі сині давати,
Очі сині самотні, мабуть, будуть повік,
Очі сині та карі не підходять до пари,
А від цього серденько іще гірше болить. (двічі)
Зажурилась дівчина, плачуть очі ті сині,
Плаче серце дівоче, бо самотнє воно,
Де ж той вечір дівочий, де ж ті карії очі,
Де ж той хлопець, що прийде і постука в вікно. (двічі)
Не журися, дівчино, не журися, рибчино,
Прийде серцю утіха, прийде радісний час,
Є у світі хлопчина, він шука очі сині,
Він до тебе прилине і все буде гаразд. (двічі)
You might also like:
| Audio | Title | Genre | Location | Durat. | Lyrics | Notes |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Така її доля | Literary Origin | Zolotarivka, Siverskodonetsk district | 01:28 |
Така її доля, о Боже мій милий, Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Чи винна ж голубка, що голуба любить, | ||
| Місяць на небі, зіроньки сяют | Romance
1
Literary Origin | Druzhkivka, Kramatorsk district | 04:31 |
Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човин пливе. Ця пісня мила, ця пісня люба все про кохання, все про любов. Ой ні ворожка ні ворожила, ні чарівниця чарів дала, Тільки мене мати та й породила, щастя та й долі мені не дала. | ||
| Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли | Romance
1
Literary Origin | Luka, Lokhvytsia (Myrhorod) district | 03:35 |
Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли, В моєму саду ростуть айстри червоні, сині, голубі, Раз проходив моїм садом, я задивилась на твій стан, Стояла довго та й дивилась, мій милий другую кохав, Коли умру, коли скінчаюсь, коли в могилу жить піду, |