​(Пречистая) Мати під хрестом стояла

Їхали козаки із Дону додому,
Прив’язали Галю до сосни косой.

“Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой поїдем, Галю, з нами козака(ми).

Ой поїдем, Галю, з нами козаками,
Краще тобі буде, ніж в рідної ма(ми)”.

Їхали козаки, сосну підпалили,
Сосна догоряє, Галя вимовля(є).

А хто дочок має, гулять не пуска(є)”.

Ой ви браття ж мої, сьостри,
Ви по духу – всє друзья,
Ви прийдітє, посмотрітє,
Жисть окончілась моя.

Ви прийдітє, посмотрітє,
Господь чудо сотворіл,
Слетел ангел божий с нєба,
Душу с тєлом розлучіл.

Лежить тєло біз дихання,
І не може говорить,
Ви прийдітє, браття, сьостри,
Мойо тєло хоронить.

І з молітвою святою,
До могили донесіть.

Ви розлучную молітву,
Ви пропойтє надо мной,
Земний поклон поклонітє,
Загорніть сирой земльой.

Мимо царства я прохожу,
Горько плачу і гляжу,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Каятись я не хотів,
Бога в серці не імів.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Бо, не чтив я й отца і мать,
Всих старався розражать.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Смолу і огонь я п’ю,
За прегордую жизть свою,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.