Ой ви браття ж мої, сьостри

Мимо царства я прохожу,
Горько плачу і гляжу,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Каятись я не хотів,
Бога в серці не імів.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Бо, не чтив я й отца і мать,
Всих старався розражать.
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Смолу і огонь я п’ю,
За прегордую жизть свою,
Ой горе, горе мнє ж вєлікоє.

Та жив же багач у багатстві,
Та все ж думав про багатство,
Та все ж думав про багатство.

Та жив же багач у хоромах,
А смерть стоїть у порога,
А смерть стоїть у порога.

"Та смерть же ж моя, рідна мати,
Позволь родину зібрати,
Позволь родину зібрати?"

Та ще родина й не зійшлася,
Душа з тєлом розсталася,
Душа з тєлом розсталася.

"Ой смерть моя милослива,
Чого ж ти раньше ни звістила,
Чого ж раньше ни звістила?"

"А я ж тобі ізвіщала,
Тебе дома ни застала,
Тебе дома ни застала".

...туди собиралось все жидовʼя,
Та й усе жидовʼя, не христовʼя.

Та й радили раду жидівськую,
Як Ісуса Христа уловити.

Як Ісуса Христа уловити,
Та й уловити, і й умертвити.

Та й уловити, та й умертвити,
Та й у гроб його положити.

Та й у гроб його положити,
Та й каменем накотити.

Та й каменем накотити,
Жовтеньким пісочком притрусити.