Буряки я копала

Ой хмариться – дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю.

Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся.

Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого.

Прийшов милий з дороги,
А я йому – бух в ноги:
«Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила,
Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила.

Із тіткою Варкою,
З кумою Параскою,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном.

Милий милу жалує,
Корівоньку дарує:
«Пий, мила, здорова,
Буде друга корова.
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда»,
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда».

Як у нас у коморі була пшениця,
Я пшеницю носила до Гриця,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Пшеницю до Гриця. (двічі)

Як у нас у коморі було жито,
А я жито носила до жида,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Жито до жида. (двічі)

Як у нас у коморі було просо,
А я просо носила до Йосі,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Просо до Йосі. (двічі)

Як у нас у коморі було сало,
А я сало носила до Сави,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Сало да Сави. (двічі)

Як у нас у коморі були яйця,
А я яйця носила до зайця,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Яйця до зайця. (двічі)

Як у нас у коморі були буряки,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Ой які ж ми були дураки. (двічі)

В понеділок п’ю, п’ю, а в вівторок сплю, сплю,
А середу снопів сорок пшениченьку жну, жну. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала, з хлопцями пропила,
Слава тобі, Господи, хоть до діла довела. (двічі)

І до діла – не я, до роботи – не я,
З хлопцями погулять – то й охота моя. (двічі)