An orphan remained

На калині, на малині,
Колихала ой Марусина свого сина. (двічі)

Колихала та й плакала,
Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі)

Присовʼяла ще й присохла,
Чи я в тебе, ой моя ненько, не доросла? (двічі)

Не доросла, переросла,
Десь поїхав ой мій миленький, меня бросив. (двічі)

Меня бросив, не журюсь я,
Єсть у мене ой батко й мати, прихилюся. (двічі)

По полю ходила, квіточки рвала,
Кидала й бросала під ті ворота. (двічі)

Кидала й бросала під ті ворота.
– Не смійся, козаче, що я сирота. (двічі)

Не смійся, козаче, що я сирота.
Прийшов би ти сватать, а я б не пішла. (двічі)

– Не підеш, не треба, я ще й не прошу,
Поїду в Росію – там кращу знайду. (двічі)

Ой зійди, зійди та місяць на ту гору,
Ой прийди, прийди, мій милий, на розмову. (двічі)

Ой прийди, прийди, мій милий, на розмову,
Бо й дуже болить ой серце за тобою. (двічі)

Шо в тебе болить, а у мене байдуже,
Молоденька, на кого я зосталась? (двічі)

Ти сів, поїхав паровою машиною,
Мене покинув ой з малою дитиною. (двічі)

Ти сів, поїхав та й будеш там жити,
Мене покинув, ой шо мєні робити? (двічі)