Oh, there is a black raven on the viburnum

Як піду я в ліс по дрова, нала-, наламаю глоду,
Завів мене дурний розум й у чу, й у чужу сторо(ну).

А в чужій же сторононьці ні й о-, ні й отця, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють солове(йки).

Пойте, пойте, соловейки, трьома, трьома голосами,
А я піду в сад вишневий, вмию-, вмиюся сльоза(ми).

Як зірву я з рожі квітку, та й пу, та й пущу на воду,
Пливи, пливи, з рожі квітка, аж до мо-, аж до мого ро(ду).

(Пливла, пливла з рожі квітка, та й стала кружиться,
Вийшла мати воду брати, та й стала журиться.)

Ой на Вкраїні висока могила,
Ой на могилі червона калина. (двічі)

На могилі червона калина,
Ой на калині чорний ворон кряче. (двічі)

На калині чорний ворон кряче,
Ой на чужбині сиротина плаче: (двічі)

"Я й недавно сиротою стала,
Ой багато горенька й узнала. (двічі)

Ой казали мені вражі люде:
"Вийди заміж - добре тобі буде". (двічі)

А я людську воленьку ввольнила,
Вийшла заміж, головку втопила. (двічі)

Ой, утопила в глибоку криницю,
Вийшла заміж за горьку п'яницю. (двічі)

Шо п’яниця все п'є та гуляє,
А прийде додому - як не б'є, то лає. (двічі)

Сам лягає у кроваті спати,
Мене заставляє голубів ганяти. (двічі)

Ой не літайте, голуби, по хаті,
Та й не розбудіте милого з кроваті. (двічі)

А я знаю, коли розбудити,
Ой як стане сонечко сходити. (двічі)

Уставай, Ваня, моє милування,
Вже готове для тебе вмивання. (двічі)

Шо вода в тазочку та ще й у садочку,
Рушничок біленький висить на кілочку. (двічі)

Стоять тобі вареники в маслі.
Стоїть тобі горілочка в пляшці. (двічі)

А єсть тобі білі паляниці,
Задля тебе, горкого п'яниці. (двічі)

Став Ваня з кроваті вставати,
Стала його мила в вікно вилітати. (двічі)

"Ой чого ж ти, мила, в вікно вилітаєш,
Хіба ж ти моїх жартів не приймаєш?" (двічі)

"Ой як би ж я та жарти приймала,
То вже б давно в могилі лежала". (двічі)

Летіла зозуля та й сіла на сосну,
Та й сіла на сосну, на гілку рзкошну. (двічі)

Та й стала кувати, сироти питати:
«Скажи міні, сестро, з якого ти году?» (двічі)

«Скажи міні, сестро, з якого ти году?
А ще розкажи ж ти скільки в тебе роду?» (двічі)

«А у мене роду – один брат із роду,
Та й той приїжжяє десятого году».

Як приїхав брат же ж у неділю вранці:
«Давай вип’єм, сестро, вип’ємо по чарці!» (двічі)

«(Міні), брате, горілка не п’ється,
Коло мого серця як гадюка в’ється».

«Нехай вона в’ється – вона одірветься,
Розкажи, сестриця, як тобі живеться?»

«А мені живеться – не дай Бог нікому:
Зросла сиротою, а тепер – вдовою».

«Годі тобі, сестро, гіркі сльози лити,
Заберу тебе я між чужиї люди.

Між чужими людьми краще буде жити,
Ніж тут сиротині гіркі сльози лити».