Oh, up the mountain, up the mountain

Ой котилась зоря з неба та й упала додолу, да ой,
Ой упала же додолу.

Журилася та молода дівчина та й по своєму же горю, да ой,
Ой по своєму же й горю.

Ой хто ж мене, та молоду дівчину, та й одведе й додому,
Та й одведе додо(му).

Обізвався та молодий козаче та й на сірому й коню, да ой,
Ой на сірому коню.

На сірому коню, та гуляй, гуляй ой молода дівчина, да ой,
Я й одведу ж додому!

Ай підітє ж та приведіті, та кого вєрно ж я люблю,
Ой чорнявого, кучерявого, а в його кудрі в три ряда.

В його кудрі в три ряда, ой,
Розчєсал би я чорні кудрюшкі, ой, сам до дівчини пішов.

Сам до дівчини пішов,
Ой, мостять мостушки, мостовинушки, ой, аж до милої дворца.

Аж до милої дворца,
Ой, та мостовинушки й уломилася, ой, а мой милой й утонув.

Й а мой милой й утонув,
Ой, ви, хлопці-риболовці, ой, закидайте ж невода.

(Закидайте же невода,
Чи не словите, не споймаєте, ой, мого милого дружка.

Мого милого дружка,
Єслі словите і споймаєте, буду рєчку прочищать.

А не словите, не споймаєте, буду рєчку проклинать.

Ой, бодай ти, бистра рєчєнька, густим терном заросла,

Як ти мого миленького в чужий край же занесла.)