Digital archive of folklore

– Як козла? Нарядили, гляди, козла, … у що, тоді шо? У солому його так, понаплітали всього, і роги, і все зробили як треба…
– Роги з соломи робили?
– А то з чого! З соломи все, усе, і врядили його соломою, кругом.
– Так це чучело робили чи чоловік?
– Нє, чоловіка! Ну кого-небудь, чи тебе, чи…
– Ага, ясно, ну шо, соломою його обвішували?
– Соломою кругом, соломою, і роги з соломи, і хвіст із соломи. Ну і водили, гляди, співали. Ну ми не водили з нею.
– А як водили, по вулицям водили?
– Ну да, на луг.
– А коли це було, на Масляну?
– Це на Масляну.
– І шо, туди люди збиралися, на той луг?
– А хто його знає… Молоденькі більше, отакі...
– А по хатам козла водили?
– Нє, нє...
– А не памʼятаєте, що співали? «Ой скочив козел в огород, в огород…»?

Ой скочив козел у город, у город,
Поїв капусту, буряки…

– Оце, на оцей голос.
– «Ой лєлі ладоми», єсть такий приспів?
– Ну, гляди, не знаю...

Ой по лу(гу), да по лугу,
Є - є та й овсєнь, та по лугу зільоному,
Є - є й ов(сєнь).

Сиз голуб літає,
Є - є та й овсєнь, та голубки питає,
Є - є й ов(сєнь).

(Ой ви, гулі, гулюшки,
Є - є та й овсєнь, та ви сиві голубушки,
Є - є й ов(сєнь).

Не слихали, не видали,
Є - є та й овсєнь, та моєї голубушки,
Є - є й ов(сєнь).)

А в мене голубочка,
Є - є та й овсєнь, та пір'ячком рябесенька,
Є - є й ов(сєнь).

Пір'ячком рябесенька,
Є - є та й овсєнь, то головкой сизесенька,
Є - є й ов(сєнь).

Ой по двору да по двору,
Є - є та й овсєнь, та по двору широкому,
Є - є й ов(сєнь).

Там ходе, похаживає,
Є - є та й овсєнь, та Іванко Іванович,
Є - є й ов(сєнь).

(Він шукає, він питає та своєї сударушки,
Не слихали, не видали та моєї сударушки?
На личко білесенька, бровками чорнесенька.
Бровками чорнесенька, станом чепурнесенька.)

Як піду я ой лугом-бережечком,
Понад Дунаєчком,
Та й найду я же те вино,
Що по воді же полягло.
Найду я.

Нащо мені те зелене вино,
Що по воді полягло,
Нащо мені.

Єсть у мене ой мій батенько
У раю,
Як Ісус Христос у раю,
Єсть у мене.