Цифровий архів фольклору

Де ви, бояри, бували?

Де ви, бояри, бували?
В млині ночували,
Обметицю їли,
Тим і поділи(ли)(подуріли).

Шла Наташа не берегом - лугом,
Шла Наташа не берегом - лугом,
Зустрілася з несудженим дру(гом).

Здоров, здоров, несуджений друже,
Здоров, здоров, несуджений друже,
Ми з тобою любилися ду(же).

Любилися й,а й не побралися,
Любилися та й не побралися,
Поговору, слави набрали(ся).

Любилися, як голубів пара,
Любилися, як голубів пара,
Розійшлися, як чорная хма(ра).

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Шоб і хліб родився, шоб і скот плодився,
І шоб наший пан-хазяїн ні об чьом і не журився.

Над нашою слободою
Та росте жито з лободою.

Та росте жито з лободою
Та пшениченька з осокою.

А пшениченька з осокою
Та їхав козак дорогою.

Та їхав козак дорогою жи
Та Вкраїною широкою.

Та країною широкою жи
Та долиною далекою.

Та їхав коник долиною
Та й долиною широкою.

Та під ним коник зноровився
Та й до дівчини запізнився.

Та до дівчини, до душечки
Та й на пухові подушечки.

Та до дівчини Катерини,
Та на білиї перини.

Ненько моя, вишня, чи я в тебе лишня?
Що ти мене туди дала, де я неприви(шня).

Не дай Боже, моя ненько, в строку я пролежу,
Дасте моїм подруженькам проносить оде(жу).

Та лучче я, доню моя, по тину розкину,
Тяжко, важко дивитися на чужу дити(ну).

На горі, горі горіли огні,
Горят огні горяниє,
Печуть рибку осятрину,
Богородиці на родинку,
Святий Боже наш!

Богородиця сина родила,
Усіх святих собирала,
Кругом себе обсажала,
Святий Боже наш!

Стали думать і гадать,
Яке йому ім’я дать,
Святий Боже наш!

Дали йому ім’я святого Василя,
Богородиця не злюбила,
Усіх святих посмутила,
Святий Боже наш!

Дали йому ім’я святого Петра,
Богородиця не злюбила,
Усіх святих посмутила,
Святий Боже наш!

Дали йому ім’я Ісуса Христа,
Богородиця полюбила,
Усіх святих звеселила,
Святий Боже наш!

Ой у полі та й криниченька, ой,
Ой у полі та й криниченька,
Там холодна та й водиче(нька).

Ой там улан коня напуває, ой,
Ой там улан коня напуває,
Красна дівка воду підли(ває).

Красна дівка воду підливає, ой,
Красна дівка воду підливає,
Із уланом та й розмовля(є).

Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами, ой,
Ой, поїдьмо, дівчинонько, з нами,
З молодими ой да улана(ми).

Дурна була та й послухала, ой,
Дурна була та й послухала,
З уланами та й поїха(ла).

Проїхали вони чисте поле, ой,
Проїхали вони чисте поле,
Проїхали вони ще й дру(ге).

На третєє стали повертати, ой,
Ой, на третєє стали повертати,
Стала дівка улана пита(ти).

(Ой, де ж твої сади зеленії,
Ой, де ж твої дома кам’янії?
Годі, дівко, про сади питати,
Стели постіль та лягаймо спати.)

Та й засвіти, мати, свічку,
Й постав на столі,
Ой уже буду же дивитися,
Чи пара й мені.

Та й засвітила мати свічку,
Неясно горить,
З ким любила(сь) - розлучилась,
Серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась - повінчалась,
Треба в світі жи(ть).

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

У городі та й у Русалимі,
Там стояла церква, в церкві престол,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А в тій церкві та й столи ж стоять,
А на тих і столах та й свічки горять,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

А й на тих столах та й свічки ж горять,
А біля столів анголи стоять,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Та прийшла ж до їх та й Божая Мати,
Благословила щедрувати,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Та й не бийтеся, та й не лайтеся,
Старих людей не цурайтеся,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Понад яром, яром пшениченька ланом,
А попід горою комиші з тра(вою).

А попід горою комиші з травою,
Ой там козак ходе, в руках коня во(де).

Ой там козак ходе, в руках коня воде,
Комиш розгортає, водицю шу(кає).

Комиш розгортає, водицю шукає,
Водиця-світлиця, дівка красави(ця).

Ходила Ілля
Коло Василя,
Носило пугу,
Та все житяну,
Куди рукой він махньот,
Там все житечко растьот.
З колосочка жменька,
А з жменьки мірка,
А з мірки мішечок,
А мішечка лантушечок,
З лантушечка ворошечок!

Сьогодні Купала, а завтра Йвана,
А післязавтра Петра й Пав(ла).

Іванова мати порося вкрала,
На печі в куточку захова(ла).

Ой, цитьте ви, діти, та не хваліться,
Буде нам на Петра розгові(ться).

Якось у неділю склались по рублю,
Щоб розвесилити душечку свою,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс.

Устаю я вранці же- голова болить,
А у тій горлянці наче що стримить,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою.

(Що ж мені робити, що ж мені казать?
До получки довго нічого кусать.

Ой горло, ти, горло, яке ти без дна,
Ой скажи спасибі, що дітей нема.

Покинула мати, а жінка втекла,
А не дуже довго ще краща прийшла.

Думала навчити, як у світі жить,
Що я перестану та горілку пить.

Жінко моя мила, жінка дорога,
...бо каждий день по літру носи.

Чоловіче милий, чоловіче мій,
Не буду горілку я тобі носить.

Лучче буду камінь на плечах носить,
Чим у одній хаті з п'яницею жить.)