Головна
Харашо пєсні пєть, пойобєдавши

Харашо пєсні пєть, пойобєдавши

Назва	Харашо пєсні пєть, пойобєдавши
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Чужина
Дата запису	1 серп. 1990 р.
Місце запису	с. Кручик, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євченко Євдокія Тарасівна (невід.) (усього співає 7 осіб)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Харашо пєсні пєть пойобєдавши,
А я бєдна сирота ше й не завтрикала.

Ой дала ж мене мать у чужую сторону,
У чужую сторону, й у великую сімʼю.

А велика сімʼя вся вечеряти сіда,
А мене, молоду, й посилають по воду.

А я й по воду йду, як голубка гуду,
А з водою я йду – спотикаюся.

Щось у хаті гомонить, мати з сином говорить:
«Ой ти сину, мій син, чом горілочки не пʼєш?

Ой ти сину, ти мій син, чом горічоки не пʼєш?
Чом горілочки не пʼєш? Молоду й дівки не бʼєш?»

«Ой нашо ж її бить? Вона вміє все робить,
І зпекти, і зварить, ще й до мене говорить».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 06:52 100	На край села жила вдова	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Кручик, Богодухівський район	06:52	На край села жила вдова, Девʼять синів та й вона імєла. (двічі) Девʼять синів та й вона імєла, Дісятую та й дочку Галю. (двічі) Сини зросли та в розбій пішли, Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі) Дочку Галю та й заміж дали, За купчика, за крамарчика. (двічі) Як поїхали та й крамарювати, В чистім полі стали ночувати. (двічі) Щось у лісі вой да зашумєло, В чистім полі та й загуркотіло. (двічі) Крамарь каже, що то грім гримить, Галя каже: «То розбій біжить!» Як наїхали та розбійники, Воно того крамаря убили. (двічі) Вони того крамаря убили, Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі) Розбійники стали спочивати, Найменьший брат став Галю питати. (двічі) Розпитавши, зразу закричали, «Вставай, браття, що ми наробили! (двічі) Вставай, браття, що ми наробили! Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)
0:00 02:39 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	02:39	Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому), Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку). А в чужій сторононці ні батька, ні неньки, Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки) Пойте, пойте соловейки всими голосами, А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми). Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду. Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у). Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться, Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться). “Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала? Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?” І милий кохав, і свекруха не обіжала, Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).
0:00 02:58 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Почапці, Миргородський район	02:58	Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Завів мене дурний розум й у чу-, й у чужу й сторо(нку). (двічі) А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки, Тільки в саду вишневому співав, співав соловей(ко). (двічі) Співай, співай, соловейку, всіма голосами, А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся й сльоза(ми). (двічі)