Харашо пєсні пєть, пойобєдавши
| Назва | Харашо пєсні пєть, пойобєдавши |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Чужина |
| Дата запису | 1 серп. 1990 р. |
| Місце запису | с. Кручик, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Євченко Євдокія Тарасівна (невід.) (усього співає 7 осіб) |
| Збирачi | Віра Осадча |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Харашо пєсні пєть пойобєдавши,
А я бєдна сирота ше й не завтрикала.
Ой дала ж мене мать у чужую сторону,
У чужую сторону, й у великую сімʼю.
А велика сімʼя вся вечеряти сіда,
А мене, молоду, й посилають по воду.
А я й по воду йду, як голубка гуду,
А з водою я йду – спотикаюся.
Щось у хаті гомонить, мати з сином говорить:
«Ой ти сину, мій син, чом горілочки не пʼєш?
Ой ти сину, ти мій син, чом горічоки не пʼєш?
Чом горілочки не пʼєш? Молоду й дівки не бʼєш?»
«Ой нашо ж її бить? Вона вміє все робить,
І зпекти, і зварить, ще й до мене говорить».
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| На край села жила вдова | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балади | с. Кручик, Богодухівський район | 06:52 |
На край села жила вдова, Девʼять синів та й вона імєла, Сини зросли та в розбій пішли, Дочку Галю та й заміж дали, Як поїхали та й крамарювати, Щось у лісі вой да зашумєло, Крамарь каже, що то грім гримить, Як наїхали та розбійники, Вони того крамаря убили, Розбійники стали спочивати, Розпитавши, зразу закричали, Вставай, браття, що ми наробили! | ||
| Як піду я в ліс по дрова | Пісні з особистого та родинного життя | с. Почапці, Миргородський район | 02:58 |
Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки, Співай, співай, соловейку, всіма голосами, | ||
| Ой гаю, мій гаю | Пісні з особистого та родинного життя | с. Софіївка Каховський район | 01:54 |
Ой, гаю, ти гаю, густий – ни прогляну, А листячка немає, вітер ни колише, А він пише-пише, в пісьмі він питає: Ой привикла, ни привикла – буду привикати, А пусти ж мене, милий, до броду по воду, А не пустю ж я, мила, до броду по воду, А бодай же, мій милий, гадина сучала, |