Над нашою слободою

НазваНад нашою слободою
ЖанрКозацькі
Дата запису1 черв. 1992 р.
Місце записус. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціВоротник Февронія (Хавронія) Юхимівна (1911), Герасименко Орина Данилівна (1917)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяКатерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Над нашою слободою
Та росте жито з лободою.

Та росте жито з лободою
Та пшениченька з осокою.

А пшениченька з осокою
Та їхав козак дорогою.

Та їхав козак дорогою жи
Та Вкраїною широкою.

Та країною широкою жи
Та долиною далекою.

Та їхав коник долиною
Та й долиною широкою.

Та під ним коник зноровився
Та й до дівчини запізнився.

Та до дівчини, до душечки
Та й на пухові подушечки.

Та до дівчини Катерини,
Та на білиї перини.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:29
100
Ой гай, мати
Козацькі
с. Огіївка, Сахновщинський район01:29

Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький,
Десь поїхав з України козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився:
Прощавайте, слобожани, може з ким сваривсь.

Приливайте доріженьку, щоб і не курилася,
Розважайте стару неньку, щоб і не журилась.

Не жаль мені доріженьки, що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки, що одна осталась.

0:00 03:29
100
Чогось мені та дрімається
Козацькі
с. Геніївка, Зміївський район03:29

Чогось мені тай дрімається,
Конь вороний спотикається.

Пущу коня, коня й на долину жи,
А сам піду(ляжу) спати на часину.

Ой спав - не спав ні час, ні годину,
Пришла к йому молода дівчина.

Прийшла к ньому молода дівчина
Та й вирвала кущик травичини.

Та вирвала кущик травичини
Та й мочила в глибоку криницю.

0:00 02:40
100
Ти й орьол, ти й орьол
Козацькі
с. Добропілля, Валківський район02:40

Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі)

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі)

Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі)

Вона журиться ше й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (двічі)