Головна
Над нашою слободою

Над нашою слободою

Назва	Над нашою слободою
Жанр	Козацькі
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Воротник Февронія (Хавронія) Юхимівна (1911), Герасименко Орина Данилівна (1917)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Над нашою слободою
Та росте жито з лободою.

Та росте жито з лободою
Та пшениченька з осокою.

А пшениченька з осокою
Та їхав козак дорогою.

Та їхав козак дорогою жи
Та Вкраїною широкою.

Та країною широкою жи
Та долиною далекою.

Та їхав коник долиною
Та й долиною широкою.

Та під ним коник зноровився
Та й до дівчини запізнився.

Та до дівчини, до душечки
Та й на пухові подушечки.

Та до дівчини Катерини,
Та на білиї перини.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:29 100	Ой гай, мати	Козацькі	с. Огіївка, Сахновщинський район	01:29	Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький, Десь поїхав з України козак молоденький. Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився: Прощавайте, слобожани, може з ким сваривсь. Приливайте доріженьку, щоб і не курилася, Розважайте стару неньку, щоб і не журилась. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала, А жаль мені дівчиноньки, що одна осталась.
0:00 03:29 100	Чогось мені та дрімається	Козацькі	с. Геніївка, Зміївський район	03:29	Чогось мені тай дрімається, Конь вороний спотикається. Пущу коня, коня й на долину жи, А сам піду(ляжу) спати на часину. Ой спав - не спав ні час, ні годину, Пришла к йому молода дівчина. Прийшла к ньому молода дівчина Та й вирвала кущик травичини. Та вирвала кущик травичини Та й мочила в глибоку криницю.
0:00 02:04 100	Колихала мати сина 2	Пісні з особистого та родинного життя	с. Огіївка, Сахновщинський район	02:04	Колихала мати сина та й думала добрій буде, Він удався ледащиця, ледащиця та п’яниць. Ледящиця та п’яниця, горілку п’є та неньку б’є, Горілку п’є та неньку б’є та й з дому прогон. Іди, ненько, геть від мене, будут гостоньки у мене, Будут гостоньки у мене, у жупанах та в каптан, А ти, ненько, в сірячині, та в драненькій запащи. Пішла ненька хиляючи, та сльозами вмиваючи, Побачила дочка, Іди, ненько, до мене, будеш жити у мене, Як буде буркун буркотати, будем обидві мовчати. (Це чоловік як лаятиме). Буде буркун буркутіти, будем обидві на пічі сидіти. (Ага, так вона ше ж була в сина: Буду тобі слугувати, малих дітей колихати. Ой дай, синку, хоть кулешу, я дитинку поколишу, Ой дай, синку, хоть галушок, буду спати без подушок. Так він і цей прогнав. Ну прогнав, каже: «Іди геть, ну, до дочки». А дочка ото вже як зістрілата й каже: «Будеш жити, нене, в мене».