Цифровий архів фольклору

А в нашого пана береза стояла,
Щедрий вечір!
Тонка та висока на листя широка,
Добрий вечір!

А тую березу гляділа Ганнуся,
Щедрий вечір!
Гляділа-гляділа та й міцно заснула,
Добрий вечір!

Налетіли пташки, пташки-конорейки,
Щедрий вечір!
Листя обламали, кору обчухрали,
Добрий вечір!

Прокинулася молода Ганнуся,
Щедрий вечір!
Пташок позганяла, кору позбирала,
Добрий вечір!

Та й понесла до золотаренка,
Щедрий вечір!
Золотарику, ти ж мій братіку,
Добрий вечір!

Ізроби віночок, золотий перстньочок,
Щедрий вечір!
А з остаточку золоту чарочку,
Добрий вечір!

Ох і ти грушиця моя, ой ти кудрявая ж,
Прекудрявая, кучерявая.

Ох і ти когда ти зросла, когда й виросла ж,
Я весною зойшла, лєтом виросла.

Ох і я весною зойшла, лєтом виросла ж,
На жовтенькім піску, на крутом бережку.

(Там стояла млада, поздно звечора сама,
Дожидала дружка розудалого.

Застучав, загрючав під окошком,
...)

Яр, яр, поза яром,
Я за яром бувала,
Я майора видала,
А майор молодой,
Пад ним конь вороной,
Сєдло кованоє,
Розмальованоє,
Чорниє сапоги с подборіками,
З поднаборіками…
Ганна Івановна,
Мар’я Михайловна,
Баріня! Чого тобі надов’я?
Чи повара, чи лакея,
Чи Йосипа, чи Овсея,
Баріня?

Ой, сорву, сорву я та й з рози цвіточок,
Та й позастеляю, ой, милого слідочок,
Та й позастеляю, ой, милого слідо(чок).

Щоб роса й не впала, пташки не ходили.
Щоб мого милого, ой, другі не любили.
Щоб мого милого, ой, другі не люби(ли).

Вони полюбили, ше й причарували,
Несольоной рибки, ой, вечерять давали,
Несольоной рибки, ой, вечерять дава(ли).

Вечеряй, вечеряй та й не сомнівайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами й оставайся,
Якщо нежонатий, ой, з нами остава(йся).

Жонатий, жонатий, та ше й діток двоє,
Розривають серце, ой, начетверо моє,
Розривають серце, ой, начетверо моє.

Я жінку заріжу, діток порубаю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погуляю,
А з тобою, Галю, ой, в саду погу(ляю).

(Налетіли гуси з далекого краю,
Чи ви з того краю, шо я жінку маю?)

Ой під дубом, під дубком
Стоїть дівка з парубком,
Вітер дуба хита,
Парень дєвку пита.

Вітер дуба хита,
Парень дєвку пита,
Не питай ти мене,
Не кохав ти мене.

Кохав мене батько,
Годувала мати,
Довелося дураку
Руки потирати.

Потирай, негодяй,
Коли довелося,
Коли мені, молодій,
На горе пішлося.

А горе таке (промовляючи):

Через сад-виноград
По воду ходила,
За собою, молодою,
Писаря водила.

Писарь пише ше й малює,
Обернеться – поцілує,
Ти не піп, ти не дяк,
Не цілуй мене, дурак.

Ти не піп, ти не дяк,
Не цілуй мене, дурак,
Нехай мене поцілує
Чорноморський козак.

Чорноморець іде -
За ним вулиця гуде,
Як почула голосок,
Розчесала волосок.

Двері вистучила,
Сама вискочила,
Праву ручку подала
Ше й поцілувала.

Праву ручку подала
Ще й поцілувала,
Здрастуй ти, здрастуй я,
Здрастуй, ягодка моя!

Веснянка-панянка,
Де твоя дочка?
-Погнала бичка,
А бичок пасеться,
А мичка пряде(ться).
Бичок напасся,
А мичка спряла(ся).

А в Єрусалимі всі дзвони дзвонили,
Щедрой вечір та й добрий вечір,
Добрим людям та й на здоров'я!

Всі дзвони дзвонили, людей побудили,
Щедрой вечір та й добрий вечір,
Добрим людям та й на здоров'я!

Уставайте, люди, люди-христіяни,
Щедрий вечір та й добрий вечір,
Добрим людям та й на здоров'я!

Засилайте столи, столи дубовії,
Прийшли до нас гості, гості дорогії,
А первії гості - та Іван-Хреститель,

...

Ой чиї ж то воли поле походили,
Ой це ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі)

(Чарів готувала, в хату закликала,
Зайди, зайди, мій миленький, щось маю сказати. (двічі)

Прийшов він у хати, та й сів в кінці столу,
Вона йому на тарілку цілу перепілку. (двічі)

Ой ізʼїв крилечко, та й ізʼїв стегенце,
Заболіла голівонька, пече коло серця. (двічі)

Ой не ходи, та розкудрявче, по моєму саду,
Та й не топчи, розкудрявче, в саду й винограду. (двічі)

Та в саду винограду же,
Не для тебе сад садила, кого же я любила,
Не для тебе поливала, кого же целувала.

Та кого целувала же,
Целувала, милувала холостого же парня (двічі)

Та й холостого парня же,
Холостой парень гуляє, кудрі же розвиває. (двічі)

Кудрі розвиває же,
Кудрі русі, брові чорні, глаза розвесьолі. (двічі)

Глаза розвесьолі же,
Він киває, він моргає, дєвку визиває.

Дєвку визиває же,
Вийди, дєвка, вийди красна, на нове крилечко.

На нове крилечко же,
Промов дєвко, промов красна, хоч одно словечко.