Чом ти не прийшов?

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала,
Чи коня не мав, чи стежки не знав, мати не пускала? (двічі)

Ой коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала. (двічі)

А менша сестра, сідельце знайшла, коника всідлала,
«Поїдь, братіку, до дівчиноньки, вона ж тебе ждала». (двічі)

Тече річенька й невеличенька, схочу й перескочу,
«Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу». (двічі)

Як віддавала й наказувала в гостях не бувати,
«Ой ти прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати». (двічі)

Терпіла я год, терпіла я два, на третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю, знялась, полетіла. (двічі)

Полем летіла, поле росила дрібними сльозами,
Лісом летіла, гілля ламала білими руками. (двічі)

Як прилетіла до матінки в сад, та й стала кувати,
А мати в кімнаті платок вишивала та й стала плакати. (двічі)

«Ой мамо моя, ще й ріднесенька, порадь що робити?
Зозуля кує, спати не дає, хочу її вбити». (двічі)

«Ой ти, сину мій, ще й ріднесенький, не бий зозулинку,
Бо тій зозульці, як нашій дочці, на чужій сторонці». (двічі)

"Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?
Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?" (двічі)

"І коня я мав, і стежку я знав, мати не пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала!"

А старша сестра сідельце знайшла, коня осідлала,
"Їжджай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала".

Чом ти не прийшов як місяць зійшов, як я тебе ждала,
Чи коня не мав, ой чи стежки не знав, чи мать не пускала? (двічі)

ー І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала,
Найменша сестра, ой бодай не зросла, сідельце сховала.

А старша сестра сідельце знайшла, коня осідлала,
Поїжджай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала.

Тече річенька невеличенька, скочу-перескочу,
Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу.

“Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?
Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?” (двічі)

“І коня я мав, і стежечку знав, і мати пускала,
Найстарша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала. (двічі)

“Їзжай, братику, до дівчиноньки, котра тебе ждала””.(двічі)

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала,
Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?Чи коня не мав, чи стежки не знав, мати не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав, ще й мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.

А старша сестра сідельце знайшла, коня осідлала,
“Їдь братіку мій, до дівчиноньки, котра тебе ждала!,
Їдь братіку мій, до дівчиноньки, котра тебе ждала!”.

Тече річенька й невеличенька, схочу – перескочу,
Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу,
Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу.

Посадила огірочки близько над водою,
Поливала огірочки дрібною сльозо(ю).

Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечороч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоя(ла).

Летить орел сизокрилий, літаючи кряче,
Перекажіть дівчинонці, що за мною плаче.

Нехай вона там не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженю(ся). (двічі)

Ой, упав(и) сніжок, та й на острішок,
Та й узявся водою. | 2

Та й лучче було, та й дівчиною,
Як тепер удовою. | 2

Ой, походжено, та й поброджено,
Та й коло броду кіньми.

Ой, то не кіньми, ой, то не кіньми,
То журавочка з дітьми.

Ой, журавель грає, ой, журавель грає,
А журавочка скаче.

Ой, дурна й дівка, та й не розумна,
Що за козаком плаче. | 2