Цифровий архів фольклору

Ой у саду соловей защебетав, защебетав,
Молодий Василько Галю поцелував.

Калина-малина ні сладка, ні горка,
Ой там заплакала козацькая жонка. (двічі)

А вона заплакала, горко заридала,
Любила, кохала - в армію оддала. (двічі)

А в армію оддала під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б'ють барабани. (двічі)

А де б'ють барабани, громко вибивають,
Молоді реб'ята призов призивають. (двічі)

А за багатим сином отець, мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче. (двічі)

За багатим сином брати та сестриці,
А за сиротою дівки-жалібниці. (двічі)

Та й а за сиротою – дівки-жалібниці,
Пойдьом захищати совєцькі границі. (двічі)

Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.

Як піду я на вулицю
Та й сяду на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
В краснім намисті.

Як піду я на вулицю
Та й сяду в куточку,
Не займайте мене, хлопці,
Я всрала сорочку.

Ой, горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що й вивила чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Ай ой не пугай, пугаченьку,
Та ой не пугай, пугаченьку,
А в зеленому байраче(ньку).

Ай ой як мені не пугати,
Ай ой як мені не пугати,
Ай ускрізь гори та байра(ки).

Ай ускрізь гори та байраки,
Ай ускрізь гори та байраки,
Ай ніде мені гнізда зви(ти).

Ай ніде мені гнізда звити,
Ай ніде мені гнізда звити,
Ай діток своїх прихили(ти).

Ої чий же то льон та й заріс бур’яном,
Купала на Йван(а).

(Ой чи я ж то молода та не виполола?)

То ж Маренчин же льон, що заріс бур’яном,
Купала на Йвана(а).
А Маренка молода та й не виполола,
Купала на Йван(а).
Сьодня Купала, а завтра Івана,
Купала на Йван(а).
Купався Мусій та й упав у кисіль,
Купала на Йван(а).
Купався Денис та й на кладці завис,
Купала на Йван(а).

У Харькові на риночку,
Там пив чумак горілочку,
Пропив воли, пропив вози,
Пропив ярма ще й занози,
Все своє добро.

Прокинувся чумак вранці,
Та й пощупав у карманці,
Всі кишені вивертає,
А там грошей та й немає,
Нічим похмелитися.

Скинув чумак жупанину,
Дай, шинкарко, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться,
Відвернеться, засміється,
Шо чумак - дурак.

Ой у полі, полі сам плужок оре,
А за тим плужком сам Господь іде,
А за Господем Діва Марія,
Діва Марія ризи носила,
Ризи носила, Бога просила:
"Ой уроди, Боже, жито-пшеницю,
Всяку пашницю!".

Та не стой, вербо, та й над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Та стань, вербице, та й на йулиці,
Де челядонька збирає(ться).

Де челядонька та й збирається,
Червоним маком квітчає(ться).

Червоним маком ще й калиною,
Ще червоною калино(ю).

Ой на горі ой щурята,
Ой ладом(и), ладом(и) ой щурята.

А під горою ой дівчата,
Ой ладом(и), ладом(и) ой дівчата.

Ой на горі ой корито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой корито.

Та повно води ой налито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налито.

Та хлопці води ой налили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налили.

Дівки ноги ой помили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой помили.

Та хлопці юшку ой попили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой попили.

А буяри полякались,

А буяри полякалися,
Та в солому поховалися,
А дружечки повиходили,
Та з соломи повиводили,
Один кривий, другий сліпий,
А третій горбатий,
Не вміє танцював(ти).

Світилка-шпилька при стіні,
На ній сорочка не її,
Прийшов сусіда, питає,
Сорочечку з неї скидає.

Она каже:

Не правда, сусі(ди),

Не правда, сусіди,
Повна скриня, повна бодня,
Хоч заміж сього(дні).

Неправда, друже(чки),

Неправда, дружечки,
Ліпила шишечки,
Із рути та з м’яти,
Дружечок дарува(ти).