Тече річечка невеличечка

НазваТече річечка невеличечка
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Родинне життя, Чужина
Дата запису25 черв. 1988 р.
Місце записусел. Печеніги, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціБагацька Ганна Іванівна (1922), Панова Ніна Федорівна (1948)
ЗбирачiВіра Осадча
ТранскрипціяКсенія Павлюк

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Тече річечка невеличечка, схочу перескочу,
|Віддай же мене, моя матінко, за кого я схочу.| 2

Як віддавала, наказувала, в гостях не бувати,
А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати.

Терпіла я рік, терпіла другий, третій не стерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю, до роду злетіла.

Полетіла, землю кропила дрібними сльозами,
|Гаєм летіла, гілля ламала білими крилами.| 2

Прилетіла в сад та й стала кувать про свою чужбину,
|Ой як гірко жить, мені там одній, без своєй родини| 2

Сидіть матінька край віконечка, рушник вишиває,
|А найменший брат на порозі став, ружжо заряджає.| 2

Дозволь, матінка, дозволь, рідная, цю зозулю вбити,
|Бо вона кує, жалю завдає, тяжко мені жити.| 2

Не позволю я, синочку ти мій, цю зозулю вбити,
|Бо тій зозулі, як твоїй сестрі, тяжко в світі житі.| 2

Прилетіла раз, прилетіла два, сіла на віконце,
|А вже матінка, лежить на лаві, як праведне сонце| 2

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:52
100
Ой давно, давно я в батька була
Пісні з особистого та родинного життя
смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район 01:52

Ой давно-давно я в батька була,
Вже ж та стежечка та й терном заросла.

Ой терном, глодом, ще й шипшиною,
Я в батька була же ще й дівчиною.

Я в батька була, як рожа цвіла,
Свекруха стала, як рожа в'яла.

Ой лечу, лечу через Гадячу,
Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.

0:00 02:25
100
Ой ти місяць, місяченьку, присвіти хатину
Пісні з особистого та родинного життя
сел. Печеніги, Чугуївський район02:25

Ой ти місяць, ой місяченько, присвіти в хатину, –
Ой там дівка, ой молодая, колише дитину,
Ой там дівка, ой молоденька, колише дитину.

Ой колихала, ой колихала – дитина заснула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула.

«Спи дитино, ой чорноброве, карі очінята,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата?

Де ж та нивка, ой колосиста, шо нас прогодує?
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує,
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує?

Нема батька, не буде й неньки – нікого забути.
Тепер тобі, моя дитино, сиротою бути!»

0:00 03:49
100
І вітер не віє, листя не колише
Пісні з особистого та родинного життя
сел. Печеніги, Чугуївський район03:49

І вітер не віє, листя не колише,
Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)

– Сестро, моя сестро, сестро-українка,
Чи привикла, моя сестро, на чужбіні жити? (двічі)

–Хоч я й не привикла, треба привикати.
Дала мати гірку долю, треба горювати. (двічі)

Мати, моя мати, де ж тебе узяти?
Чи на тебе, моя мати, маляра найняти? (двічі)

Маляра найняла, матір змалювала,
Поставила на покуті та й плакати стала. (двічі)

І вітер не віє, листя не колише,
Тільки братик до сестриці часто листа пише. (двічі)