Косарі косять, аж вітер повіває (не спочатку)
| Назва | Косарі косять, аж вітер повіває (не спочатку) |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Родинне життя, Важка праця |
| Дата запису | 1 квіт. 1992 р. |
| Місце запису | с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Зей Ганна Трохимівна (1913) |
| Збирачi | Галина Лук'янець |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
Слухати аудіо
Косарі косят, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу й наляга(є).
Шовкова трава на косу налягає.
З-під тії трави галочка й виліта(є).
З-під тії трави галочка й вилітає.
«Скажи, галочка, де моя й дружинонька?»
«Скажи, галочка, де моя дружинонька?»
«Твоя дружина на морі купаїться.
Твоя дружина на морі купаїться.
Правою рукой умиваїться,
Лєвою рукой утираїться».
Косарі косят, аж вітер повіває,
Шовкова трава на косу й наляга(є).
Шовкова трава на косу й налягає.
З під тії трави й галочка й виліта(є).
З під тії трави й галочка й вилітає
«Скажи галочка, де моя й дружинонька?»
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Затоплю я в новій хаті | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балади | с. Польова, Дергачівський район | 02:40 |
Затоплю я нову хату сирими дровами, А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Як приходе він додому, став ножі точити, «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, «Ой не буду я годити ні одну хвилину, А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? | ||
| Ой не жаль міні та й ні на кого | Пісні з особистого та родинного життя | с. Польова, Дергачівський район | 02:24 |
Ой не жаль міні та й ні на кого, На й отца своєго, ще й на родного, Малолєтнього, малоумного, Не до любови, не до розмови, Ні снопа звʼязать, ні слова сказать, Та й і пішов же він у Китай-город, Корабель, корабель за сто двадцать рублєй, За сто двадцать рублєй ще й з польтиною, Корабель пливе, а вода реве, | ||
| Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє | Пісні з особистого та родинного життя | с. Вишневе, Валківський район | 03:59 |
Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє, Вона ж сіє, сіє та й стала й волочити, А й уроди, Боже, та пшениченьку яру, А й ще й удівонька та додому й не дійшла, Ой прийшла ж додому та й на лавку не сіла, А й ходімти, дітки, та й пшениченьку жати, |