У Харькові на риночку

У Харькові на риночку,
Там пив чумак горілочку,
Пропив воли, припив вози,
Ой пропив ярма, ще й занози,
Все чумацькоє добро.

Прокинувся чумак вранці,
Та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає,
Та й були гроші, та й немає,
Нічим похмелитися.

Скинув чумак сірячину,
Ставляй, шинкарко, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться,
Та й обернеться, засміється,
Шо чумак - дурак.

Гуляв чумак на риночку, там пив чумак горілочку,
Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози,
Все чумацькоє добро. (двічі)

Прокинувся чумак вранці, нема грошей у гаманці,
Всі кишені вивертає, а там грошей чортів має,
Нічим похмелитися. (двічі)

Пішов чумак до шинкарки: "Дай, шинкарко, хоть півчарки!"
Шинкарочка наливає, заплатити заставляє,
А грошей в його нема! (двічі)

Скинув чумак чумачину: "Дай, шинкарко, четвертину!"
Шинкарочка треться, мнеться, одвернеться, засміється, Що чумак дурак. (двічі)

У Харькові на риночку, там пив чумак горілочку,
Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози,
Все своє добро.
Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози,
Все своє добро.

Прокинувся чумак вранці та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає, а там гроші та й немає, нічим похмелитись.
Всі кишені вивертає, а там гроші та й немає,
Нічим похмелиться.

Скинув чумак сірачину, дай, шинкарько, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться, одвернеться, засміється, що чумак дурак.
А шинкарка треться, мнеться, одвернеться, засміється, що чумак дурак.

Пішла жінка на базар соли купити,
Я й за ціп та на піч хліба молотити. (двічі)

Ударю, не вдарю, на шлях поглядаю,
Усі жінки з базарю йдут, моєї немає. (двічі)

Трошки перегодом, іде огородом,
Шатається, хитається, за коляки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Хай тебе, чоловіче, та й напала трясця,
Як піду я на базар, нема мені щастя! (двічі)

Соли не купила, пшоно загубила,
Із хорошим чоловіком в шинок заблудила. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, шо я дуже п’яна,
Розпитайся людей, ні разу не впала! (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, за шо напилася,
Моя курочка знеслась, я яєчка продала, напилася! (двічі)

Ой, горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що й вивила чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Моя мила по базарю ходила,

А за тьон веретьон подхватила.

(– Це я вже нижчим голосом.)

Принесла я ту куделицю додому,

Причепила к веретьону.

Тепер тебе, куделице, та й не прясти:

Понеділок – важкий день починати,

А вівторок – родителів поминати,

А в середу…

(– А в середу… шо ж у середу? Забула.

– Ну, хай… В четвер.)

А в четвер – до попа на менини,

А в п’ятницю добрі люди та й не прядут,

А в суботу родителів поминают,

А в неділю ж гуляют.