Цифровий архів фольклору

Коту, коту, котусю,
Займи нашу телусю,
Та й поженеш пасти,
На попови толоки,
Там травиця по боки,
На панови луки,
Там трава під руки,
Там трава і вода,
Ще й дівчина молода,
Там травиця руса,
Дівчина Маруся,
Там травиця ряска,
Дівчина Параска,
По ряску ходила,
Запаску згубила,
А попович ішов,
Запащину ту знайшов,
Поповичу, сукин сину,
Оддай мені запащину,
Я й не піп, і не дяк,
Та й не лай мене так.

Посаджу я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Піділлю я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Рости, рости грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зацвіла грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Зародила грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зірву я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Понесу до милого,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай (двічі).

Як купався Іван, доведеться і нам,
Скрізь вода та й лєлія,
Що й на морі хвиля грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На йулиці в’ють Купала на Йвана!

Брала Галюшечка льон, льон, льон,
Честь вам, дружечки, вон-вон-вон,
Падала костриця додолу,
Честь вам, дружечки, додо(му) у!

Летіла зозуля та й сіла на сосну,
Та й сіла на сосну, на гілку розкошну. (двічі)

Та й стала кувати, сироти питати:
«Скажи мені, сестро, якого ти году? (двічі)

Скажи мені, сестро, з якого ти году,
А ще розкажи ти, скільки в тебе роду?». (двічі)

«А у мене роду – один брат із роду,
Та й той приїжджає десятого году. (двічі)

Як приїхав брат мій у неділю вранці:
«Давай вип’єм, сестро, вип’ємо по чарці!» (двічі)

«Ой щось мені, брате, горілка не п’ється,
Коло мого серця як гадюка в’ється!». (двічі)

«Нехай вона в’ється – вона одірветься,
Розкажи, сестрице, як тобі живеться?». (двічі)

«А мені живеться – не дай Бог нікому!
Зросла сиротою, а тепер вдовою!». (двічі)

«Годі тобі, сестро, годі сльози лити,
Заберу тебе я між чужії люди. (двічі)

Між чужими людьми краще тобі жити,
Ніж тут, сиротині, дрібні сльози лити!». (двічі)

Чи дома, дома пан-господар?
А я знаю, шо він дома,
Сидить же він в кінці стола,
А на йому шуба люба,
А на тій шубі поясочок,
На поясочку калиточка,
А в калиточці сім шеріжечків,
Сьому, тому по шеріжечку,
А нам дайте по пиріжечку!

Вечір добрий!

Жила вдова на роздолі, (двічі)
Та не мала же щастя та й до(лі).

Тіки мала одну дочку, (двічі)
Та й купала же й у медо(чку).

Та й купала, поливала, (двічі)
Щастя й долі же не вгада(ла).

Щастя-долі не вгадала, (двічі)
За п'яницю же заміж да(ла).

Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі)
Йде до дому, жінку ла(є):

«Іди, жінко, хоч топися, (двічі)
Бо ти мені же не годи(шся)!».

Пішла жінка до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Прийми мене же, хазяє(чку)!»

На камені ноги мила, (двічі)
А з каменя же хвиля зби(ла).

А з каменя хвиля збила, (двічі)
Щука-риба ухопи(ла).

«Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі)
А ви, раки, розтерза(йте).

А ви, раки, розтерзайте, (двічі)
А личенько не займа(йте).

Нехай личко умиється, (двічі)
Прийде милий подиви(ться)».

Прийшов милий до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Верни мою же хазяє(чку).

Бо четверо діток маю, (двічі)
Ще й до печі же припада(ю).

А п'ятоє в повиточку, (двічі)
Заклопоче голово(чку)».

Нехай плаче, розпов'ється, (двічі)
Бо вже неньки не дожде(ться).

Ой ну, кітку, кітку,
Да нащо ж ти вкрав квітку
Та й поніс до Галі,
Положив на лаві.
Стала Галя котка бить:
"Да не вчись, котку, так робить,
А вчись, котку, черевички шить
Та й не наших шевців,
Переясловців",
А-а, а-а, а!

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Мати казала,
Шоб дали сала,
Батько сварився,
Шоб не барився,
Дайте ковбасу, я й (батькові віднесу)!

Ой ну люлі, люлечки,
Шовковиї вервечки,
Мальовані бильця –
Дитині не спиться.
А-а, а-а, а!

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!

Злетів соловейко та й на віконечко,
Щедрій вечір, добрій вечір!

У світлоньку та заглядає,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Дружко палахатий,

Дружко палахатий,
Біга кругом хати,
Ніде йому стати,
Пелех розчеса(ти)!

А в полі, в полі сам Господь ходив,
Мати Божая ризи носила,
Ризи носила, Бога просила:
Ой, роди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю,
На лєво махньот – пшениця растьот,
На лєво махньот– там жито растьот,
Сєю, вєю, повіваю, з Новим Годом поздравляю!