Цифровий архів фольклору

Калино-малино, чом не розцвітаєш?
Молода дівчино, гей, чом стоїш думаєш? (двічі)

Я стою, думаю, ше й думати буду,
Полюбила парня, гей, повік не забуду. (двічі)

А в неділю вранці ще й сонце не сходить,
А вже мій миленький, гей, по казармі ходе. (двічі)

По казармі ходе, в руках шаблю носе,
В руках шаблю носе, гей, командіра просе. (двічі)

Пане командире, відпусти додому,
Покинув дівчину, гей, сам не знаю кому. (двічі)

Відпускаю тебе та ще й не самого,
Доручаю тобі, гей, коня вороного. (двічі)

Коня вороного, ще й нове сідельце,
Поїзжяй до двору, гей, розвеселяй серце. (двічі)

А козаче їде, ворота минає,
А дівчина стоїть, сльози проливає. (двічі)

Ой куда ти їдеш, ворота минаєш?
Я ж твоя кохана, гей, хіба ти не знаєш? (двічі)

Якби ти кохала, ти б мене кохала,
Я за гору скрився, гей, ти з другим стояла. (двічі)

Я й за гору скрився, ти з другим стояла,
А за другу скрився, гей, ти сина придбала. (двічі)

Ой не сама я дбала, дбали ми з тобою,
Дбали ми з тобою, гей, в лузі під вербою. (двічі)

Ой за горой, ой та й за крутою,
Живуть лю-, ой і живуть люде, ой да же слободо(ю).

Ой то ж не люде, ой то ж сапостате,
Взяли же бра-, ой взяли брата ой, да же й у салда(ти).

Ой да взяли брата та й у салдати,
Та й ніко-, ой да й нікому ой, да же й оплака(ти).

(Ой да й ти, дівчино, да моє серце,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під ряде(нце).

Ой да й ти, дівчино, да моя душко,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під поду(шку).)

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай та й бережечки зносе же,
Та й молоденький ой да новобранчик полковничка про(се).

Ой полковника просе же,
Та й пусти, пусти, ой да полковничку, із полка й додо(му).

А й із полка додому же,
Та й розплакалась, ой да розридалася дівчина за мно(ю).

Ой дівчина за мною же,
Та й нехай плаче, ой нехай плаче, нехай вона ту(же).

Ой на горі огонь горить, під горою козак лежить,
Дарі-да, під горою козак лежить.

Накрив личко китайкою, червоною нагайкою,
Дарі-да, червоною нагайкою.

– Біжи, коню, дорогою, широкою столбовою,
Дарі-да, широкою столбовою.

Ударь, коню, копитами, вийде батько, розсідлає,
Дарі-да, вийде батько, розсідлає.

Вийде батько,розсідлає, вийде мати, розпитає,
Дарі-да, вийде мати, розпитає.

Скажи, коню вороненький, де мій синок молоденький?
Дарі-да, де мій синок молоденький?

Не плач, мати, не журися, а вже ж твій синок оженився,
Дарі-да, а вже ж твій синок оженився.

Взяв же собі паняночку в чистім полі земляночку,
Дарі-да, в чистім полі земляночку.

Взяв же собі за жіночку в чистім полі могилочку,
Дарі-да, в чистім полі могилочку.

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду жалібненько. (двічі)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона провожала синочка в солдати. (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через два годочка додому вернися. (двічі)

Ой мамо, ой ненька, не плач, не турбуйся,
Відслужу Вітчизні, додому вернуся. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду веселенько. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібне(нько). (двічі)

Ой то ж не зозуля, то ж плакала мати,
Вона ж виряжала сина й у солда(ти). (двічі)

«Іди ж, іди, синку, іди, не барися,
На третій годочок назад поверни(ся). (двічі)

Я ж думала, сину, восени женити,
А ти ж їдеш, сину, в армію служи(ти). (двічі)

Я ж думала, синку, невісточку брати,
А ти ж їдеш, синку, з врагом воюва(ти)». (двічі)

Ой да ти калінушка, размалінушка,
Вой да ти нє стой, не стой на горє крутой.

Ой да ти не стой, нє стой на горє крутой,
Вой да й не спускай гілля й на синього й моря.

Вой да й не спускай гілля на синього й моря...

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду й жалібне(нько). (двічі)

Ой то й не зозуля, то рідная мати,
Вона ж провожала сина й у салда(ти). (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через три годочки назад поверни(ся). (двічі)

Пройшло два годлочка, син пише листочка,
Ой мамо, матусю, чужа стороно(чка). (двічі)

Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)

Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)

Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)

Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)

А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)

Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)

(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)

Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)

Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)

Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)

Ой по горі, по горі жи й, та чабан вівці ганяє жи,
Ох, йох, йо-хо-хо жи й, та чабан вівці ганяє.

Та чабан вівці ганяє жи, та на могилу звертає жи,
Ох, йох, йо-хо-хо жи й, та на могилу звертає.

Ой да ти калінушка ой, размалінушка,
Вой да ти нє стой, нє стой на горє крутой.

Вой да ти не стой, не стой на горє крутой,
Вой да й не спускай листя по синьом й моря.

Вой да й не спускай листя по синьом моря
Вой да по синьом морю корабель пливьот.

Вой да корабель пливьот, аж волна ревьот,
Вой да й а на том кораблі три полка ох солдат.

Вой да три полка солдат, молодих рібʼят,
Вой да командір ...(богу молиться ??)

Шо й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку канарейка щебетала.

А у другім садочку канарейка щебетала,
А у третім садочку мати з сином стояла.

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочок, а хто ж тобі найвірніше?

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?".

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная, нєт на бєлому свєту.

Вона мною ходила, вона свєтом нудила,
Як мене спорожала, собі смерті бажала.

Як мене спорожала, собі смерті бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала.

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала — дрібні сльози проливала".

«Ой іди, мій синочку, на чотири годочки,
А на п'ятім годочку повертайся додомочку.

А на п'ятім годочку повертайся додомочку,
Повертайся додомочку, ізмий мені голівочку».

Калина-малина ні сладка, ні горка,
Ой там заплакала козацькая жонка. (двічі)

А вона заплакала, горко заридала,
Любила, кохала - в армію оддала. (двічі)

А в армію оддала під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б'ють барабани. (двічі)

А де б'ють барабани, громко вибивають,
Молоді реб'ята призов призивають. (двічі)

А за багатим сином отець, мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче. (двічі)

За багатим сином брати та сестриці,
А за сиротою дівки-жалібниці. (двічі)

Та й а за сиротою – дівки-жалібниці,
Пойдьом захищати совєцькі границі. (двічі)

На возмор'ї ми стояли, на германськом бережку да
На возмор'ї ми стояли на германськом бережку.

А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна да
А з возмор'я ми смотрелі як волнується волнується волна.

Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов да
Вдруг туман з моря поднявся, сильной (громний) дощичок пройшов.

А з-под етого тумана враг-германець подойшов да
А з-под етого тумана враг-германець подойшов.

Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом да
Врьош ти, врьош ти, враг-германець, ми тебе живим возьмьом.

Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик да
Угостим свинцьовой пульой, на закуску - стальной штик.

Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом да
Штик стальной чотирьохграний ше й з загостренним концом.

Ой забілєли снєжки
Та й забілєли бєлі же
Ой по крутой горі.

Ой по крутой горі ой,
Та заболєло тєло же ой козацькеє бєло же
Ой в чужой стороні.

Ой в чужой стороні ой,
Та ніхто не заплаче, ой по козацьком тєлу же,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат ні сестра ой,
Та хіба ой заплаче, ой ще запечалиться же
Ой товариш його.

Ой товарищ його ой,
"Та товаришу вірний, ой ти братіку рідний же,
Ой скоро я умру.

Ой скоро я умру ой,
Та зроби ж мені, брате, ой вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева труну".

Ой з клен-древа труну ой,
"Та ой де ж тобі, брате, та вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева взять?".

Ой з клен-древа взять ой,
Та ой будеш ти брате, та вірний товаришу же,
Ой в сосновій лежать.

Ой в сосновій лежать.
Та сосновая трунка, ой глибокая ямка же
Ой під рокитою.

Ой під рокитою, ой,
Ой рокита висока, ой на листя широка же
Ой похилилася.

Ой похилилася, ой,
Та молода дівчина ой по козацьком тєлу же
Ой зажурилася".

Що й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку мати з сином стояла. (двічі)

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочку, ой хто ж тобі найвірніше? (двічі)

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?" (двічі)

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная нєт на бєлому свєту. (двічі)

Вона мною ходила, вона світом нудила,
Як мене спорожала, собі смерти бажала. (двічі)

Як мене спорожала, собі смерти бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала. (двічі)

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала - дрібні сльози проливала". (двічі)