Ой на горі там сосонка
| Назва | Ой на горі там сосонка |
|---|---|
| Жанр | Козацькі, Солдатські |
| Мотив | Служба у війську, Смерть |
| Дата запису | 1 жовт. 1991 р. |
| Місце запису | с. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Бакаленко Катерина Василівна (1924), Гнєнна Парасковія Григоровна (1916), Запорожець Ганна Арсентіївна (1917), Пєтік Ольга Михайлівна (1931) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Мирослава Семенова |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)
Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)
А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)
(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)
Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)
Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)
Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Забєлєли снєжки | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Солдатські | с. Довжик, Золочівський район | 04:25 | |||
| Та забєлєли снєжки, забєлєли бєли | Козацькі
1
Солдатські | с. Лиман, Зміївський район | 05:18 | |||
| Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Солдатські | с. Семенівка, Краматорський район | 01:41 |
Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай, бережки розносе, “Ой молоденький та полковнику, відпусти додому, “Ой нехай плаче та нехай туже, вона й перетуже, Ой служив, служив та й новобранчик та й став помирати, Ой умер, умер новобранчик у неділю вранці, Ой його несуть та й коня ведуть, кінь голівку клонить, Ой не ламай же, та й дівчинонько, мизинного пальця, |