Ой на горі там сосонка

НазваОй на горі там сосонка
ЖанрКозацькі, Солдатські
МотивСлужба у війську, Смерть
Дата запису1 жовт. 1991 р.
Місце записус. Польова, Дергачівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціБакаленко Катерина Василівна (1924), Гнєнна Парасковія Григоровна (1916), Запорожець Ганна Арсентіївна (1917), Пєтік Ольга Михайлівна (1931)
ЗбирачiГалина Лук'янець, Мирослава Семенова
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)

Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)

Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)

Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)

А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)

Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)

(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)

Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)

Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)

Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)








Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:25
100
Забєлєли снєжки
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Солдатські

с. Довжик, Золочівський район04:25
0:00 05:18
100
Та забєлєли снєжки, забєлєли бєли
Козацькі
1

Солдатські

с. Лиман, Зміївський район05:18
0:00 01:41
100
Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Солдатські

с. Семенівка, Краматорський район01:41

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай, бережки розносе,
Та й молоденький та й новобранчик полковника про(се).

“Ой молоденький та полковнику, відпусти додому,
Ой розплакалась та й ростужилась дівчина за мно(ю)!”

“Ой нехай плаче та нехай туже, вона й перетуже,
Ой молоденький та й новобранчик три года отслу(же)”.

Ой служив, служив та й новобранчик та й став помирати,
Ой перед смертю своєю став дівку бажа(ти).

Ой умер, умер новобранчик у неділю вранці,
Та й положили ой новобранця в казармі на ла(вці).

Ой його несуть та й коня ведуть, кінь голівку клонить,
Ой молодая ж ой дівчинонька білі ручки ло(мить).

Ой не ламай же, та й дівчинонько, мизинного пальця,
Та й уже тобі та й не любити такого краса(вця).