Головна
Ой по горі, по горі

Ой по горі, по горі

Назва	Ой по горі, по горі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Солдатські
Мотив	Залицяння, сватання
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Мартусь Захар Прокопович (1910), Точка Ольга Іванівна (1914)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Олена Балака
Транскрипція	Галина Лук'янець
Ноти	Завантажити файл PDF

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой по горі, по горі жи й, та чабан вівці ганяє жи,
Ох, йох, йо-хо-хо жи й, та чабан вівці ганяє.

Та чабан вівці ганяє жи, та на могилу звертає жи,
Ох, йох, йо-хо-хо жи й, та на могилу звертає.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 03:16 100	Ой котилась зоря з неба	Пісні з особистого та родинного життя	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район	03:16	Ой котилась зоря з неба та й упала додолу, да ой, Ой упала же додолу. Журилася та молода дівчина та й по своєму же горю, да ой, Ой по своєму же й горю. Ой хто ж мене, та молоду дівчину, та й одведе й додому, Та й одведе додо(му). Обізвався та молодий козаче та й на сірому й коню, да ой, Ой на сірому коню. На сірому коню, та гуляй, гуляй ой молода дівчина, да ой, Я й одведу ж додому!
0:00 01:28 100	Сини мої гайдамаки	Пісні з особистого та родинного життя	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район	01:28
0:00 03:01 100	Ай підітє же та пріведітє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Багата Чернещина, Сахновщинський район	03:01	Ай підітє ж та приведіті, та кого вєрно ж я люблю, Ой чорнявого, кучерявого, а в його кудрі в три ряда. В його кудрі в три ряда, ой, Розчєсал би я чорні кудрюшкі, ой, сам до дівчини пішов. Сам до дівчини пішов, Ой, мостять мостушки, мостовинушки, ой, аж до милої дворца. Аж до милої дворца, Ой, та мостовинушки й уломилася, ой, а мой милой й утонув. Й а мой милой й утонув, Ой, ви, хлопці-риболовці, ой, закидайте ж невода. (Закидайте же невода, Чи не словите, не споймаєте, ой, мого милого дружка. Мого милого дружка, Єслі словите і споймаєте, буду рєчку прочищать. А не словите, не споймаєте, буду рєчку проклинать. Ой, бодай ти, бистра рєчєнька, густим терном заросла, Як ти мого миленького в чужий край же занесла.)