Цифровий архів фольклору

А в нас ныня, а в нас ныня,
А в нас ныня да худыя времена. (дважды)

Полюбила, полюбила,
Полюбила нявестушка деверя. (дважды)

А в деверя, а в деверя,
А в деверя да рявнивая жена. (дважды)

Рявнивая, рявнивая,
Рявнивая, шолудивая, коростовая. (дважды)

Не пуская, не пуская,
Не пуская на улицу погулять. (дважды)

А хоть пустя, а хоть пустя,
А хоть пустя, пригрустя его (дважды)

Иди, мужа, иди, мужа,
Иди, мужа, не барись, не барись. (дважды)

Худой славы, худой славы,
Худой славы не бярись, не бярись. (дважды)

Худа ой слава, худа ой слава,
Худа славушка неправдушка. (дважды)

Ой чи то ж той Омелько, (двічі)
Ой чи то ж той Омелько, що жне жито помаленьку. (двічі)

Він нажав пів снопа (двічі)
Він нажав пів снопа та й говорить, що копа. (двічі)

Він нажав один сніп (двічі)
Він нажав один сніп та й говорить десять кіп. (двічі)

А він жита не жав, (двічі)
А він жита не жав, в борозенці лежав. (двічі)

Борозенька вузенька, (двічі)
Борозенька вузенька, ми не вляжемося. (двічі)

Тепер нічка невеличка,(двічі)
Тепер нічка невеличка, не награємося. (двічі)

Ось і дядина іде, (двічі)
Ось і дядина іде і гов'ядину несе. (двічі)

Чи гов'ядину їсти, (двічі)
Чи гов'ядину їсти, чи на дядину влізти?

Він гов'ядину ізжер, (двічі)
Він гов'ядину ізжер, сім раз дядині упер. (двічі)

А до мене вечірком, (двічі)
А до мене вечірком прийшов кум потайком. (двічі)

Треба піч затопить, (двічі)
Треба піч затопить і вечерю зварить. (двічі)

Я насипала пшенця, (двічі)
Я насипала пшенця та впіймала горобця. (двічі)

Крильця, стегна обідрала, (двічі)
Крильця, стегна обідрала та в горнятко ізклала. (двічі)

А з задка і з реберець, (двічі)
А з задка і з реберець я зварила холодець. (двічі)

Цілу ніч ми гуляли, (двічі)
Цілу ніч ми гуляли, горобця доїдали. (двічі)

Ще надворі не світало, (двічі)
Ще надворі не світало, як кума завітала. (двічі)

Ми в постелі ще лежали, (двічі)
Ми в постелі ще лежали, як шибки забряжчали. (двічі)

Кума кума забрала, (двічі)
Кума кума забрала, мені чуба намняла. (двічі)

Кум тікав навпростець, (двічі)
Кум тікав навпростець, розтрушував холодець. (двічі)

Ох, і весело було, (двічі)
Ох, і весело було - сміялося все село! (двічі)

Як пішла я жито жати, (двічі)
Як пішла я жито жати та й забула серпа взяти.

А я жита не жала, (двічі)
А я жита не жала, в борозеньці пролежала.

Борозенка вузенька, (двічі)
Борозенка вузенька, не уляжемося.

А я її підкопаю, (двічі)
А я її ж підкопаю та й уляжемося.

Тепер нічка маленька, (двічі)
Тепер нічка маленька, не налащимося.

А я дня укорочу, (двічі)
А я дня укорочу та й до ночі доточу.

Ночував ночувака, (двічі)
Ночував ночувака, ні целує, ні балака.

Я до нього притулюся, (двічі)
Я до нього притулюся, а він каже: "Я боюся!".

Я ж до нього шепочу, (двічі)
Я до нього шепочу, а він каже: "Я втечу!".

Ой пропала ж моя ніч, (двічі)
Ой пропала ж моя ніч як укинула у піч!

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

У Харькові на риночку, там пив чумак горілочку,
Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози,
Все своє добро.
Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози,
Все своє добро.

Прокинувся чумак вранці та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає, а там гроші та й немає, нічим похмелитись.
Всі кишені вивертає, а там гроші та й немає,
Нічим похмелиться.

Скинув чумак сірачину, дай, шинкарько, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться, одвернеться, засміється, що чумак дурак.
А шинкарка треться, мнеться, одвернеться, засміється, що чумак дурак.

Не давала, не давала та й дала, (двічі)
У садочку на дубочку не давала, та й дала. (двічі)

Кучерява, кучерява в мене є, (двічі)
Кучерява вербинонька, кучерява в мене є. (двічі)

А й глубока та й глубока в мене є, (двічі)
Глубоченька криниченька, криниченька в мене є. (двічі)

Не давала, не давала та й дала, (двічі)
Цілувати біле личко не давала, та й дала. (двічі)

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)

Ех як учора ой да з вечірочка
Ой да бил прохладний ой да й вечірок.
Ой да там гуляли ой да двє дєвчонки,
Ой да между ними старичок.

Ех там гуляли ой да дві дєвчонки,
Ой, да между ними старий старичок,
Та приглашали дєвки старикашку,
Ой, да з сабой пєсєньку сіграть.

Ех приглашали дєвки старикашку,
Ой да з сабой пєсеєньку сиграть,
Та й одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно.

Ех одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно,
Та старик зеркала іспугался,
Ой да покотілся оттоль й прочь.

У Харькові на риночку,
Там пив чумак горілочку,
Пропив воли, припив вози,
Ой пропив ярма, ще й занози,
Все чумацькоє добро.

Прокинувся чумак вранці,
Та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає,
Та й були гроші, та й немає,
Нічим похмелитися.

Скинув чумак сірячину,
Ставляй, шинкарко, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться,
Та й обернеться, засміється,
Шо чумак - дурак.

Як орав мужик край дороги, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Край дороги.

Та в його воли круторогі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Круторогі.

Та погоничі чорноброві, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Чорноброві.

Повісили торбу на березі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
На березі.

Там дівчаточка хустки прали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Хустки прали.

Та вони ж тую торбу вкрали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Торбу вкрали.

Та не порожню, з пирогами, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
З пирогами.

Та начинені горобцями, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Горобцями.

Я варенички варила, (двічі)
Я варенички варила, поки пелену спалила. (двічі)

Та нікому не кажу, (двічі)
Та нікому не кажу, що без пелени хожу. (двічі)

Чи не той то Микита, (двічі)
Чи не той то Микита, що на йому сіра свита. (двічі)

Під віконцем зігнувся, (двічі)
Під віконцем зігнувся – чи не вийде Маруся. (двічі)

А Маруся виходить, (двічі)
А Маруся виходить ще й варенички виносить. (двічі)

Я й варенички забрав, (двічі)
Я й варенички забрав, і Марусю цілував.(двічі)

Ой яр, яр,
Я за яром стояла,
Я з майором гуляла,
А майор молодой,
Під ним конь вороной,
Сідло кованоє,
Розмальованоє,
Чорнії сапожки,
Із підбориками,
З приговориками,
Із зубчиками,
Із вищиками,
Бодай нашому майору
Очі вискакали,
Бариня бравая!
Сибер-бубер,
Вапапубер,
Вапапубер,
Ва-па-па!

Якось у неділю склались по рублю,
Щоб розвесилити душечку свою,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс.

Устаю я вранці же- голова болить,
А у тій горлянці наче що стримить,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою.

(Що ж мені робити, що ж мені казать?
До получки довго нічого кусать.

Ой горло, ти, горло, яке ти без дна,
Ой скажи спасибі, що дітей нема.

Покинула мати, а жінка втекла,
А не дуже довго ще краща прийшла.

Думала навчити, як у світі жить,
Що я перестану та горілку пить.

Жінко моя мила, жінка дорога,
...бо каждий день по літру носи.

Чоловіче милий, чоловіче мій,
Не буду горілку я тобі носить.

Лучче буду камінь на плечах носить,
Чим у одній хаті з п'яницею жить.)

Ой там на току й на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.

Скину кужіль на полицю, сама піду на вулицю, (двічі)
Нехай кужіль миші трублять, мене хлопці полюблять, (двічі)

Не піду я за Івана, піду заміж за Степана, (двічі)
Я ж думала, коли чуба нема,
Я ж думала кучерявий, коли чуба нема.

Трошки, трошки, трошки, трошки та й не кучері, (двічі)
А вже мені, шолудиві, надокучили. (двічі)

Шолудиві та паршиві та малого росту, (двічі)
Куди йде - воші б'є, чухає коросту. (двічі)

Та пропив чоловік помело, жінка – з хати! Що було!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік порося, жінка – кобилу ще й лоша,
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік подушки, жінка – з полу всі дошки!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік індика, жінка – хати триндика,
Нічого пропить!

Геніївці-буркуку,
Їли жабу на току,
А ми кажем: "Дайте й нам!"
Вони кажуть: "Мало й нам!" Ууух!