Геніївці-буркуку

Ех як учора ой да з вечірочка
Ой да бил прохладний ой да й вечірок.
Ой да там гуляли ой да двє дєвчонки,
Ой да между ними старичок.

Ех там гуляли ой да дві дєвчонки,
Ой, да между ними старий старичок,
Та приглашали дєвки старикашку,
Ой, да з сабой пєсєньку сіграть.

Ех приглашали дєвки старикашку,
Ой да з сабой пєсеєньку сиграть,
Та й одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно.

Ех одна дєвка ой да шельма била,
Становила зеркало ж в акно,
Та старик зеркала іспугался,
Ой да покотілся оттоль й прочь.

Прихожу я додому, трохи був п’яненький,
Та й до жінки з кулаком кинувсь, мов дурненький. (двічі)

«Чого, – кажу, – губи дмеш, чого сердисся,
Чом до мене не говориш, не повернисся?». (двічі)

Закінчила жінка прясти, як ухвате днище,
А я з хати та й утік прямо на горіще. (двічі)

Як тікав же я знадвору та й потіг драбину,
Бо якби була догнала – повредила спину. (двічі)

А в неділю рано-вранці піч жінка топила,
Та й із сиром вареників собі наварила. (двічі)

Дала ж мені вареничок, винесла знадвору,
Наколола на рогач, подала нагору. (двічі)

Дала ж мені вареничок, ще й дві варяниці,
А третьою навкидя вдарила по пиці. (двічі)

Може й вам кому прийдеться п’яному бувати,
Не займай своєї жінки, краще лягай спати. (двічі)

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).