Цифровий архів фольклору

Як погнала я телят по росі,
Та й напав мене вовк у лісі,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

А я вовчика злякалася,
За дубочок ісховалася,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

А дубочок стрепенувсь, стрепенувсь,
Посипались жолуді в пелену,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (двічі)

Як погнала я телят по росі,
Та й напав мене вовк у лісі,
Ой доля ти, доля моя, раздоля широкая. (чотири рази)

А в нас хлопці модні, модні,
По три дня сидять голодні,
А ми сумочку сошйом,
Хлопців по миру пошльом.

Іван носе, Петро просе,
Митя в сумочку кладе,
А Василь же, як найменший,
Од собачки проведе.

Од коморі до коморі по муку,
Граблі, вилка, три носилка, два ціпа,
Приході, кума, додому, льоду дам,
Брат Іллюха, брат Іван, Іван, Іван.

Ой там на току й на базарі,
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.

Як я була ще маленька, колихала мене ненька,
Ой дуб, дуба-дуба, дівчина моя люба.

А як стала підростати, стали хлопці колихати,
Ой дуб, дуба-дуба, дівчина моя люба.

А я спати не хотіла, аж коробка торохтіла,
Ой дуб, дуба-дуба, дівчина моя люба.

Набрехала на мене, шо я лазив на неї,
А я лазив на берьозу, не на п’яну, на тверьозу,
Ой дуб-дуба, дуба-дуба, була дівчина люба,
Набрехала на мене, шо я лазив до неї,
А я лазив на берьозу, не на п’яну, на тверьозу!

Геніївці-буркуку,
Їли жабу на току,
А ми кажем: "Дайте й нам!"
Вони кажуть: "Мало й нам!" Ууух!

А в нас ныня, а в нас ныня,
А в нас ныня да худыя времена. (дважды)

Полюбила, полюбила,
Полюбила нявестушка деверя. (дважды)

А в деверя, а в деверя,
А в деверя да рявнивая жена. (дважды)

Рявнивая, рявнивая,
Рявнивая, шолудивая, коростовая. (дважды)

Не пуская, не пуская,
Не пуская на улицу погулять. (дважды)

А хоть пустя, а хоть пустя,
А хоть пустя, пригрустя его (дважды)

Иди, мужа, иди, мужа,
Иди, мужа, не барись, не барись. (дважды)

Худой славы, худой славы,
Худой славы не бярись, не бярись. (дважды)

Худа ой слава, худа ой слава,
Худа славушка неправдушка. (дважды)

Ой, не рости, кропе, (двічі)
На моєму й огородочку. (двічі)

Ой, не ходи, старий, (двічі)
По моєму частоколочку. (двічі)

Я ж того старого (двічі)
Із роду та не любила. (двічі)

По його слідочку (двічі)
Каменем та покотила. (двічі)

Ой, як тяжко, важко,(двічі)
Каменеві та котитися. (двічі)

А ще тяжче, важче, (двічі)
Старому та женитися. (двічі)

Молоду жінку брати, (двічі)
Серденьком та й називати. (двічі)

Питушок, питушок,
Золотой гребішок,
Масляна головушка,
Шолкова бородушка.

Шолкова бородушка,
Чом ти рано встайош,
Голосісто пойош?

На соломкє я спал
Да раньохєнько устал,
Пашол по водіцу
Й найшов молодіцу.

Молодіца Хомина
Й по бєрєгу ходіла,
Травку рвала,
Тєляткам давала.

Тєлятки не їли,
Под ножки подбилі,
Ой, тпрусь-ка, бичок,
Тєбя волк задєрьот.

Потом лєском,
Подбєрєжнєчком
Налєтєлі соколи,
Загубілі сапоги.

Ой, Ванька, дружок,
Подай сапожок!

Мінє нєкогда,
Я головушку чєшу
І к обєдє нє спєшу!

Таракан-дровосєк
Сєбє голову отсєк,
Блоха баню топіла,
Воша банілася.

Воша банілася
Да й ошкварілася,
Слава тєбє, Господі,
Воша околєла,
Она, распроклятая,
Всєм надоєла!

Миш кніш прокусіл,
Блоха борщ переліла,
Півєнь коня задушив,
Нічим їхать до млина!

От тепер я сиротою
Навіки й остався,
Жінка сани іспалила,
Шо з печі спускався!

Пішла жінка на базар сало покупати,
Солі не купила, сало загубила.

Солі не купила, сало загубила,
А з жонатим козаком в шинок заблудила.

Трохи перегодом, лізе огородом,
Шатається, бовтається, чоловіка лає. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я напилася,
А я рада, радесенька, що з родом зійшлася. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я дуже п’яна,
Попитай у людей, не разу не впала. (двічі)

А до мене вечірком, (двічі)
А до мене вечірком прийшов кум потайком. (двічі)

Треба піч затопить, (двічі)
Треба піч затопить і вечерю зварить. (двічі)

Я насипала пшенця, (двічі)
Я насипала пшенця та впіймала горобця. (двічі)

Крильця, стегна обідрала, (двічі)
Крильця, стегна обідрала та в горнятко ізклала. (двічі)

А з задка і з реберець, (двічі)
А з задка і з реберець я зварила холодець. (двічі)

Цілу ніч ми гуляли, (двічі)
Цілу ніч ми гуляли, горобця доїдали. (двічі)

Ще надворі не світало, (двічі)
Ще надворі не світало, як кума завітала. (двічі)

Ми в постелі ще лежали, (двічі)
Ми в постелі ще лежали, як шибки забряжчали. (двічі)

Кума кума забрала, (двічі)
Кума кума забрала, мені чуба намняла. (двічі)

Кум тікав навпростець, (двічі)
Кум тікав навпростець, розтрушував холодець. (двічі)

Ох, і весело було, (двічі)
Ох, і весело було - сміялося все село! (двічі)

У Харькові на риночку,
Там пив чумак горілочку,
Пропив воли, пропив вози,
Пропив ярма ще й занози,
Все своє добро.

Прокинувся чумак вранці,
Та й пощупав у карманці,
Всі кишені вивертає,
А там грошей та й немає,
Нічим похмелитися.

Скинув чумак жупанину,
Дай, шинкарко, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться,
Відвернеться, засміється,
Шо чумак - дурак.

Пішла жінка на базар соли купити,
Я й за ціп та на піч хліба молотити. (двічі)

Ударю, не вдарю, на шлях поглядаю,
Усі жінки з базарю йдут, моєї немає. (двічі)

Трошки перегодом, іде огородом,
Шатається, хитається, за коляки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Хай тебе, чоловіче, та й напала трясця,
Як піду я на базар, нема мені щастя! (двічі)

Соли не купила, пшоно загубила,
Із хорошим чоловіком в шинок заблудила. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, шо я дуже п’яна,
Розпитайся людей, ні разу не впала! (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, за шо напилася,
Моя курочка знеслась, я яєчка продала, напилася! (двічі)

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

Через річеньку, через болото,
Подай рученьку, моє золото. (двічі)

Ой, полола орлиця лободу, лободу
Та й послала припутня по воду, по воду,
Іди, іди, припутень, не барись, не барись,
На чужії орлиці не дивись, не дивись,
Бо чужії орлиці полетять, полетять,
Вони тебе, припутня, не схотять, не схотять!
Тиб-диб на село, … на його,
Вона любка його, вона любить його,
Вона піде заміж за єго,
Вона піде, піде, піде заміж за єго!

Пішла Галя на базар соли купувати,
Вона соли не купила, в шинок заблудила. (двічі)

Вона соли не купила, в шинок заблудила:
«Бідна моя голівонька, шо я й наробила». (двічі)

Возьму ціп – та й на тік жито молотити,
Ударю, не вдарю – на сторону гляну. (двічі)

Всі жінки додому йдуть – моєї не видно,
Трохи перегодом чеше огородом. (двічі)

«Ти думаєш, чоловіче, шо я іду п`яна,
Тричі лізла через тин – ни разу й не впала. (двічі)

Тричі лізла через тин – ни разу й не впала,
Од пояса до рубця спідницю порвала». (двічі)

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)

У Харькові на риночку,
Там пив чумак горілочку,
Пропив воли, припив вози,
Ой пропив ярма, ще й занози,
Все чумацькоє добро.

Прокинувся чумак вранці,
Та й полапав у карманці,
Всі кишені вивертає,
Та й були гроші, та й немає,
Нічим похмелитися.

Скинув чумак сірячину,
Ставляй, шинкарко, четвертину,
Шинкарочка треться, мнеться,
Та й обернеться, засміється,
Шо чумак - дурак.

Як орав мужик край дороги, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Край дороги.

Та в його воли круторогі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Круторогі.

Та погоничі чорноброві, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Чорноброві.

Повісили торбу на березі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
На березі.

Там дівчаточка хустки прали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Хустки прали.

Та вони ж тую торбу вкрали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Торбу вкрали.

Та не порожню, з пирогами, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
З пирогами.

Та начинені горобцями, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Горобцями.