Цифровий архів фольклору

Пливи, вінок, за водою, пливи, доля, за тобою,
Пливи вінок бережечком к рокитяному кущечку. (двічі)

Ой на горі гречка (двічі)
Ой біло процвіта(є).

Ой біло процвітає (двічі)
А все просить-блага(є):

"Ой оддай мене, ненько, (двічі)
А в чужу дереве(ньку).

А в чужу деревеньку, (двічі)
А в велику сіме(йку).

Ой де високі хати, (двічі)
Ой де люди бага(ті).

Ой туди б я летіла, (двічі)
Ой де багато ді(ла).

Ділечко б робила, (двічі)
Ой свекрусі годи(ла).

Ой свекрусі годила. (двічі)
Часто в гості б ходи(ла)".

А вже місяць проходить, (двічі)
Дочка в гості не хо(дить).

А другий наступає, (двічі)
Дочки в гості нема(є).

"Ой запрягай, сину, (двічі)
Ой сивую коби(лу).

Та поїдем, сину, (двічі)
До дочки у го(сті).

Ой доїзжають до двору, (двічі)
Зять по двору хо(дить).

Зять по двору ходить, (двічі)
Ой сірі гуси го(нить).

Ой сірі гуси гонить, (двічі)
Ой білі ручки ло(мить).

"Ой зятю ж мій, зятю, (двічі)
А де ж моя дити(на).

А моя ж дитина, (двічі)
А твоя дружи(на)?"

"А що твоя дитина, (двічі)
А моя дружи(на).

Ой лежить в кімнаті (двічі)
На новій крова(ті).

А вже п'ята неділя, (двічі)
Як пила та ї(ла).

А третяя нічка, (двічі)
Не згасає сві(чка)".

Ой по лану, по лану, да ще й по діброві.
Попросилися ночувать солдати ой до вдови. (двічі)

Ой удово молода, продай коням сіна,
– Солдатики ви мої, я ще не косила. (двічі)

– Ой удово ж удово, ой дай коням овса,
– Солдатики ви мої, я не сію, не орю.(двічі)

– Я й не сію, не орю, сім год без мужа живу,
А вже ж восьмая зима, як і горюю я сама.

– Ой удово, удово, хіба ж не познала?
Як ти мене, молодця, в службу виряжала. (двічі)

Розмалюсєньке дитя на руках держала.
І шитим білим рукавом сльози утирала. (двічі)

Посаджу я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Піділлю я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Рости, рости грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зацвіла грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Зародила грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зірву я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Понесу до милого,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай (двічі).

Ой, гула, гула кам’яна гора,
Ой, дай, Боже!
Ой, гула, гула кам’яна гора,
Святий ве(чір)!

Та й не вродила шовкова трава,
Ой, дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава,
Святий ве(чір)!

А уродило зелене вино,
Ой, дай, Боже!
А уродило зелене вино,
Святий ве(чір)!

Дівка Оленка вино стерегла,
Ой, дай, Боже!
Дівка Оленка Вино стерегла,
Святий ве(чір)!

А стережучи кріпко заснула,
Ой дай, Боже!
А стережучи кріпко заснула,
Святий ве(чір)!

Як налетіли райськії пташки,
Ой дай, Боже!
Як налетіли райськії пташки,
Святий ве(чір)!

Та й подзьобали зелене вино,
Ой дай, Боже!
Та й подзьобали зелене вино,
Святий ве(чір)!

(далі промовляють)
( Ой не дзьобайте ви цього вина,
Нам цього вина багато треба,
Братів женити, сестрів давати.)

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та й некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та сусідоньки, та й може я з ким(и) сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях(и) битий та слізоньками вмився.

«Ой поливайте ой да шлях-доріжку, та шоб не курилася,
Ой розважайте же ой стару неньку, та шоб не журилася».

«Ой поливали ой та шлях-доріжку, та й куриться дуже,
Ой розважали же ой стару неньку, та й журиться дуже".

Сади мої, та й садочки зелененькі,
Ей, рано цвіли же та й пізно же й опадали.

Рано цвіли та й пізно й опадали,
Ей, любив милий, а січас він спокидає.

Любив милий, а січас він спокидає,
Ей, мимо ходе же та й у гості не заходе.

Мимо ходе та й у гості не заходе,
Ой хоча зайде же, так недовго він гостює.

Хоч і зайде, так недовго він гостює,
Ей, усю ночку же та й зо мною протаскує.

Усю ночку та й зо мною протаскує,
Ой долго, долго же та й бєлого свєту й нєту.

Долго, долго та й білого свєту нєту,
Ой как стало та й на зорькє заніматься.

Ой как стало та й на зорькє заніматься,
Ой став мой милий та й в дороженьку збираться.

Став мой милий та й в дороженьку збираться,
Ой став мой милий та й усю правду признаваться:

«Єсть у мене та й жена ж молодая,
Ой а в жіночки й дитина малая.»

Меланка ходила, Василька просила,
Василечку, татку, пустіть мене в хатку,
Я жита не жала, чесний крест держала,
По церкві ходила, кадилом кадила,
Кадітєся, люди, до вас Господь буде!
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на здоровʼя!

Ой дивнеє нарождення,
Дивна новина,
Шо породила Діва Марія
Божого сина,
Шо породила Діва Марія
Божого сина.

Ой породила та й положила,
В яслах на стайні,
Шоб не дізнались ні жидовини
Божої тайни,
Шоб не дізнались ні жидовини
Божої тайни.

Ой а шоб тільки та й три анголи,
З небес летючи,
Темної ночі при ясній зорі
Христа славлючи,
Темної ночі при ясній зорі
Христа славлючи.

Шоб архангела та й Гавриїла
Речі й пойняли,
Шоб по Рожеству та й Христовому,
Сади зацвіли.
Шоб по Рожеству та й Христовому,
Сади зацвіли.

Ой сади цвітуть, ой сади цвітуть,
Ше й різні квіти,
Возрадувався весь мир хрещений,
Ше й малі діти,
Возрадувався весь мир хрещений,
Ше й малі діти.

Ой у городі у Вифлиємі
Це диво стало -
Малеє дитя нарожденнеє
Мир осіяло,
Малеє дитя нарожденнеє
Мир осіяло.

Ой кланяйтеся ой ви, людіє,
Цареві Богу,
Та й прихождайте, поклін воздайте,
Його престолу,
Та й прихождайте, поклін воздайте,
Його престолу.

Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок,
Цвітьоть очінь харашо.

Цвітьоть очінь харашо,
Ой десь і скрився жи да мій миленькой,
Скрився очінь далєко.

Скрився очінь далєко,
Да й закувала й да й зозуленька
Понад гаєм летючи.

Понад гаєм летючи,
Да й заплакала же да дівчинонька
Постіль білу стелючи.

Постіль білу стелючи,
Да постіль моя же да пуховая,
Як на тобі твердо спать!

Як на тобі твердо спать,
Да іще ж тяжче же, да іще же важче
Миленького забувать!

Сьогодні Купала, (двічі)
Завтра Івана,
Купала на Івана!

Ой, пішли дівочки, (двічі)
По ягідочки,
Купала на Івана!

Ой, а молодиці (двічі)
По полуниці,
Купала на Івана!

На Купала відьма плигала,
Купала на Йвана!

Ой розвивайся ой да сухий дубе, та завтра мороз буде,
Ой собирайся та й некрутику та сьодні же похід буде.

"Та й я морозу ой да й не боюся, та січас розів’юся,
Ой я й походу же та й не боюся, та завтра ж уберуся!".

Та вбираннячко, нове сіделечко, та ше й кінь вороненький,
Та й виїжжає же та й з України та некрут(и) молоденький.

Та виїжжавши, шапочку й знявши, та низенько уклонився:
"Ой прощавайте же, та й сусідоньки, та може я з ким сварився!".

Та хоч сварився ой да не сварився, та лиш би помирився,
Та як виїхав(и) та й на шлях битий та слізоньками вмився.

Водять пальцем по долоні дитині:
Сорока-ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Перебирають пальчики дитині:
Цьому давала, цьому давала,
Цьому давала, цьому ...,
А цьому не давала!
Цей дров не рубав, водичку не носив,
Кашку не варив, не дамо йому!

Той край рідний той край милий, де ти уродився,
Раз побачив ту дівчину - навіки влюбився. (двічі)

Ой улюбився, укохався у ті карії очі,
Що не дають упокою ані вдень, ні вночі. (двічі)

Ой по тім боці біля річки терни процвітали,
Поміж тими терночками цігани стояли. (двічі)

Одна дівка молоденька с козаком гуляла,
Де взялися вражі люди та й розпарували.

Та й розпарували,
Мені дівці молоденькій наробили слави.

Тая дівка до циганки дорожку топтала,
Та й просила, щоб козака та й причарувала.

–Циганочка, волошечко, вволи мені волю,
Та й пороби козакові, щоб ходив за мною.

Циганочка, волошечка воленьку вволила,
Одрізала дівці косу та й перепалила.

–Ой дивися дівчинонько, як коса палає,
За тобою, дівчинонько, козак помирає.

Чи дома, дома пан-господар?
А я знаю, що він дома,
Сидить же він в кінці стола,
А на ньому шуба люба,
А на шубочці калиточка,
А в калиточці сім сіріжків,
Сьому, тому по сіріжку,
А нам, братцям, по пиріжку!

Дай, Боже, вечір добрий!
А нам дайте пиріг довгий!
З руками, з ногами, щоб бігав за нами!
Без рук, без ніг, щоб падав у сніг!

Вечір добрий!

Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)

Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)

Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)

Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)

А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)

Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)

(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)

Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)

Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)

Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)