Цифровий архів фольклору

Дівка Маринка льон полола, та й не виполола,
То за тим, то за тим, то за Йваном молодим,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Іван, доведеться і нам,
Купався Мусій, доведеться й усім!
Купався Денис на коляці завис,

Ой чий же то льон, що заріс бур’яном?
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Іван, доведеться і нам!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Мусій, доведеться й усім!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Денис на коляці завис,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

То ж Марійчин льон, що заріс бурьяном,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Іван, доведеться і нам!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Я й на Йвана хліб саджала, а на Петра вибирала,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

А у Йвана жінка Ганна, а в Мусія Федосія,
А в Дениса жінка лиса!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Іван, доведеться і нам!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Мусій, доведеться й усім!
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Купався Денис на коляці повис,
Купала на Йвана, Купала на Йвана!

Дівка на Купала на вогонь скакала,
Як була нечиста, то чистою стала,
Цур йому, пек йому, нечистому тому,
Пропалю сорочку, як піду додому! (двічі)

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила й зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то й не ясна,
Ой то й моя молода дівчина по воду й пішла. (двічі)

А я за нею, як за птицею,
Сивим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
З рубленої, та й ще криниченьки, з повного відра. (двічі)

Дівчино моя, сідай на коня,
Та й поїдем у чистоє поле до мого й двора. (двічі)

А в моїм дворі нема ні кола,
Тільки стоїть три кущі калини, та й та не цвіла. (двічі)

Пішла мати, пішла я напувати бугая,
Я за його:" Бицю, бицю!", а він лізе під спідницю.

Ой мамінька, я українка,
За козака вийду замуж, буду барінька.

Ми з подружкою вдвойом молотілі в полє льон,
Молотілі, говорілі, давай замуж не пайдьом!

Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувать
Та й за вушка витягать,
Та й витяг за вушка,
Посадив на сушку,
Сиди, кицю, не мурчи,
Коли впала, так мовчи!

Ой тату, мій тату, затопи нам хату,
Затопи нам тату хату, та й навари їсти. (двічі)

Не буду топити, не буду варити,
Возьму ціп та й на тік, піду й молотити (двічі)

Трохи перегодом іде огородом,
Шатається, мотається за колюки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Ой да ти калінушка, размалінушка,
Вой да ти нє стой, не стой на горє крутой.

Ой да ти не стой, нє стой на горє крутой,
Вой да й не спускай гілля й на синього й моря.

Вой да й не спускай гілля на синього й моря...

Ой верба, верба, де ти зросла?
Що твоє листячко вода знесла. (двічі)

Знесла, знесла тихо й вода,
А я й молодая, як ягода. (двічі)

В суботу пізненько, в неділю раненько,
Кувала зозуля в саду й жалібне(нько). (двічі)

Ой то й не зозуля, то рідная мати,
Вона ж провожала сина й у салда(ти). (двічі)

«Іди, іди, синку, іди, не барися,
Через три годочки назад поверни(ся). (двічі)

Пройшло два годлочка, син пише листочка,
Ой мамо, матусю, чужа стороно(чка). (двічі)

Видно рєчку далєко,
Вода сколивнулась,
А й у мене, молодца,
Ой серце стрепенуло.

Серце стрепенуло.
Сів на бистрого коня,
Ой далєко скочился.

Далєко скочився.
Возлє церковки святой
Ой конь остановився.

Став, остановився.
Я іскочив із коня
Та й перехрестився.

Та й перехрестився.
Я у церковку ввійшов,
Ой весь народ толпою.

Весь народ толпою.
Водять милую мою,
Ой водять кругом столу.

Водять кругом столу.
"Ой ти, милая моя,
Ой шо ж ти наробила?

Шо ти наробила?
З другим клятьбу прийняла,
Ой мінє позабила?".

"Ой ти миленький же мой,
Розовой цвіточок,
Подарую я тобі
Ой носовой платочок!".

"А ти, милая моя,
Ти моє сердечко,
Подарую я тобі
Ой золоте колечко!".

Як літала та й галочка по крутій горі,
Розгубила всеє пірʼячко ой в шолковій траві.

Не жаль мені та й пірʼячка в шолковій траві,
А жаль мені же тай Галочки ой в чужій стороні.

Та в чужій стороні,
Що й чужая сторононька ой без вітра й шумить.

Та й без вітра й шумить,
Рідний батько ж, рідна й мати ой побʼє, не болить.

Та побʼє, не болить,
А й не рідна же та й свекруха ой словами вгорчить.

Та й словами вгорчить,
Та не рідний та й свекорко ой робити навчить.

Чи я тобі, зятику, не така,
Що даєш мені пʼятака?
А як не даси ти шести, то поїдеш без сестри.

Меланка ходила,
Василька просила,
Васильку, мій татку,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Чесній хрест держала,
По церкві ходила,
Кадилом кадила,
Кадітіся люди,
На вас Господь буде,
Щедрій вечір, добрій вечір,
На весь вечір!

Винесіть пиріг,
З руками, з ногами,
Шоб гнався за нами!
Біз рук, біз ніг,
Шоб упав у сніг!

В полю, полю плужок ходе,
За тим плужком сам Господь ходе,
Мати Марія обідати носе та все Бога просе:
«Роди, Боже, жито‑пшеницю на всяку пашницю»!

Здрастуйте! З Новим Годом! З щастячком, з Василлячком!

Щедрий вечір на весь вечір!

Чи дома, дома пан-господар?
А на йому шуба нова,
А на шубі калиточка,
А на калиточці сім ріжечків,
А на ріжечку сім пиріжків!

Всім по пиріжечку дайте!
З руками, з ногами, шоб бігав за нами!
Біз рук, біз ніг, шоб упав у сніг!

А в нашого Йванка ворота новії,
Ой радуйся, ой радуйся, земле,
Веселися, Боже наш, над нами!

Ворота новії, стовпи золотії,
Ой радуйся, ой радуйся, земле,
Веселися, Боже наш, над нами!

А лави дубові, скатерті перчові.
Ой радуйся, ой радуйся, земле,
Веселися, Боже наш, над нами!

Ти, зятю, хароший,
Ти, зятю, хароший,
Не стій за плечима,
Не лупай очима,
Заглянь у кишеню
Вийми грошів жменю
Викинь на тарілку,
Викуп свою жі(нку).

Скаче сестра, скаче,
Скаче сестра, скаче,
Та й чого ж вона скаче,
Червоного й хоче,
Коня вороного, (од)зятя молодо(го).

Птичка невеличка по полю літає, по полю літає.

По полю літає, травку розгортає, травку розгортає.

Травку розгортає, сокола й шукає, сокола й шукає.

Сокіл, ти мой ясний, друг ти мой прекрасний, друг ти мой прекрасний.

Не так ти за мною, як я за тобою, як я за тобою.