Головна
Ой верба, верба, де ти зросла?

Ой верба, верба, де ти зросла?

Назва	Ой верба, верба, де ти зросла?
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	30 бер. 1994 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930), Шабалтас Марія Єгорівна (1937)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой верба, верба, де ти зросла?
Що твоє листячко вода знесла. (двічі)

Знесла, знесла тихо й вода,
А я й молодая, як ягода. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 04:10 100	На калині, на малині	Пісні з особистого та родинного життя	с. Черкаська Лозова, Харківський район	04:10	На калині, на малині, Колихала ой Марусина свого сина. (двічі) Колихала, промовляла, Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі) Присовʼяла ще й присохла, Чи я в тебе, ой моя мамо, не доросла? (двічі) Не доросла, переросла, Єсть у полі ой кущ калини, прихилюся (двічі) Прихилюся, притулюся, Полюбила ой козаченька, признаюся. (двічі)
0:00 05:18 100	Отдала й мене матінка й моя	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Черкаська Лозова, Харківський район	05:18	Отдала й мене матінка й моя, За великої й гори, Ой заказала, заговорила, Щоб сім год не ходи(ла). Не пішла я й год, не пішла я й два, А на третій скучила, егей, Не пішла я й год, не пішла я й два, А на третій скучи(ла). Я й ...схватючи, перелетючи, Сивою й зозулею, егей, Я й ...тючи, перелетючи, Сивою й зозуле(ю). Буду й кувати, не промовляти, Щоб не пізнала мати, егей, Буду й кувати, не промовляти, Щоб не пізнала й ма)ти) (Та й вийшла мати, воду брати, Стала зозулю зганяти, Ой ти, зозуля, ой ти сивая, Чом так рано куєш? Я й не зозуля, я й не сивая, Я ваша дитина.)
0:00 01:41 100	Я в середу родилася	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Черкаська Лозова, Харківський район	01:41	Я в середу родилася, кажуть люди- горе. -Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі) А йди, дівко, за такого, що не має вуса. Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі) Мила хату, мила сіни - та й засміялася. Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі) -Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся, Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)