Птичка невеличка по полю літає

НазваПтичка невеличка по полю літає
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання
Дата запису23 жовт. 1993 р.
Місце записус. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціДомніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
ЗбирачiМирослава Семенова
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Птичка невеличка по полю літає, по полю літає.

По полю літає, травку розгортає, травку розгортає.

Травку розгортає, сокола й шукає, сокола й шукає.

Сокіл, ти мой ясний, друг ти мой прекрасний, друг ти мой прекрасний.

Не так ти за мною, як я за тобою, як я за тобою.


Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 05:32
100
Пісні з особистого та родинного життя
с. Черкаська Лозова, Харківський район05:32

По той бік гора, по цей бік друга,
Поміж тими крутими горами сходила й зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то й не ясна,
Ой то й моя молода дівчина по воду й пішла. (двічі)

А я за нею, як за птицею,
Сивим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі)

Дівчино моя, напій же коня ,
З рубленої, та й ще криниченьки, з повного відра. (двічі)

Дівчино моя, сідай на коня,
Та й поїдем у чистоє поле до мого й двора. (двічі)

А в моїм дворі нема ні кола,
Тільки стоїть три кущі калини, та й та не цвіла. (двічі)

0:00 01:41
100
Я в середу родилася
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівлива

с. Черкаська Лозова, Харківський район01:41

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)



0:00 04:10
100
На калині, на малині
Пісні з особистого та родинного життя
с. Черкаська Лозова, Харківський район04:10

На калині, на малині,
Колихала ой Марусина свого сина. (двічі)

Колихала, промовляла,
Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі)

Присовʼяла ще й присохла,
Чи я в тебе, ой моя мамо, не доросла? (двічі)

Не доросла, переросла,
Єсть у полі ой кущ калини, прихилюся (двічі)

Прихилюся, притулюся,
Полюбила ой козаченька, признаюся. (двічі)