Головна
Птичка невеличка по полю літає

Птичка невеличка по полю літає

Назва	Птичка невеличка по полю літає
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання
Дата запису	23 жовт. 1993 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Птичка невеличка по полю літає, по полю літає.

По полю літає, травку розгортає, травку розгортає.

Травку розгортає, сокола й шукає, сокола й шукає.

Сокіл, ти мой ясний, друг ти мой прекрасний, друг ти мой прекрасний.

Не так ти за мною, як я за тобою, як я за тобою.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 05:32 100	По той бік гора+4	Пісні з особистого та родинного життя	с. Черкаська Лозова, Харківський район	05:32	По той бік гора, по цей бік друга, Поміж тими крутими горами сходила й зоря. (двічі) Ой то й не зоря, ой то й не ясна, Ой то й моя молода дівчина по воду й пішла. (двічі) А я за нею, як за птицею, Сивим конем понад синім морем за дівчиною. (двічі) Дівчино моя, напій же коня , З рубленої, та й ще криниченьки, з повного відра. (двічі) Дівчино моя, сідай на коня, Та й поїдем у чистоє поле до мого й двора. (двічі) А в моїм дворі нема ні кола, Тільки стоїть три кущі калини, та й та не цвіла. (двічі)
0:00 01:41 100	Я в середу родилася	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівлива	с. Черкаська Лозова, Харківський район	01:41	Я в середу родилася, кажуть люди- горе. -Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі) А йди, дівко, за такого, що не має вуса. Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі) Мила хату, мила сіни - та й засміялася. Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі) -Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся, Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)
0:00 03:46 100	Як устану я раненько	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Олександрівка, Валківський район	03:46	Як устану я раненько, Та й умиюся біленько, ей! Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця. Та й сяду я край віконця, Проти ясного сонця, Проти ясного сонця, Виглядати чорноморця. Чорноморець не сам іде, Дев’ятеро конів веде, ей! На десятім вороному, ей! Сам в жупані голубому. Я думала він додому, Він поїхав до Дунаю, ей! Там став коней напувати, ей! Стала хвиля воду гнати. Став він коней напувати, Стала хвиля воду гнати, ей! Стала хвиля воду гнати, ей! Чорноморець потопати. Чорноморець потопає, Та й на милую гукає, ей! Ратуй, ратуй, моя мила, ей! Коли вірно любила. Ой, рада б я ратувати, Так не вмію я плавати, ей! Якби човен та весельце, ей! Рятувала б тебе, серце. Поки людей ізібрала, Чорноморця утеряла, ей! Поки люди ізішлися, ей! Чорноморець утопився. Пливи, пливи за водою, Остаюся я вдовою, ей! Пливи, пливи річечками, ей! Остаюся з діточками. Пливи, пливи річечками, Остаюся з діточками, Пливи, пливи вузенькими, ей, Остаюся з маленькими!