Цифровий архів фольклору

Ой давно-давно я в батька була,
Вже ж та стежечка та й терном заросла.

Ой терном, глодом, ще й шипшиною,
Я в батька була же ще й дівчиною.

Я в батька була, як рожа цвіла,
Свекруха стала, як рожа в'яла.

Ой лечу, лечу через Гадячу,
Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.

Ой зійшов, зійшов місяць, а ще й ясна зоря,
Просвітив доріженьку, ой де живе вдова (двічі).

Ой де живе вдова,
А й у тії вдовушки а й дочєрь молода (двічі).

А й дочєрь молода,
А й по світлоньці ж ходить, ой чеше волоса (двічі)

(Голубою лєнтою перев'язує,
Сестрицям-подружкам переказує.

Сестриці-подружки, кайтесь по мені,
Та й не довіряйтесь козаченькові.

Що у козака ласки, як на морі ряски,
А й дівчини гуму, як на морі шуму.)

Ой летів орел та через море,
Та й подай мо…, ой подай море пити.

Ой подай море же пити, ой,
Ой горе ж тому коза…, ой козакові
Та й на чужби…, а й на чужбині жити.

Ой на чужбині жити, ой,
Та й ішов козак доро…, та й дорогою
Та й ой сів на, ой-ой сів на могилі.

Та ой сів на могилі, ой,
Та й сидячи на, ой на могилі
Ой сорочку, ой сорочку латає.

Ой сорочку й латає, ой,
Ой прийшла к йому дівчи…, ой дівчинонька
Та й стиха й про…, ой стиха же промовляє.

Та стиха промовляє, ой:
«Ой скажи, скажи коза…, ой козаченько
Та що сього…, ой що сьогодні за день?

Ой що сьогодні за день, ой?».
«Ой а сьогодні субо…, ой суботонька
Ой а завтра, ой а завтра неділя.

Ой а завтра неділя, ой!».
«Ой чого ж в тебе коза…, ой козаченько
Та й сорочка, та й сорочка не біла?.

Та й сорочка не біла, ой?".
«Ой не біла та й не біла, та не буде біла,
Мати стара, сестра мала, дівчина далеко.»

Ой синку, синку, синку Васильку,
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

Ой чи ти же був та на тий войні?
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

А в його ненька сильно старенька,
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

Як виряжала, тай найучала:
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

Поперед війська не виривайся,
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

А позад війська не зоставайся,
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

А держись синку тай середини,
Славен, ясен!
Ой славен, ясен Христос над нами на небеси!

Ой там за лісочком,
Сушив-крушив парень дєвку своїм голосочком.

Своїм голосочком,
Не я ж тебе сушив-крушив, ти сама зів'яла.

Ти сама зів'яла,
Як я ж тебе тричі сватав, а ти ж відказала.

Ой ти петрівня зозулино,
Та й не куй рано по дібро(ві).

Та й не куй рано по діброві,
Не збуди мене, молодо(ї).

Хоч збудять мене раніш тебе,
Сива зозуля не для те(бе).

Вставай, невістко, годі спати,
Та йди капусту полива(ти).

(Невістка встала. послухала,
Взяла відерце й постукала.

Взяла відерце й постукала,
Та вп'ять головку укутала.

Свекорко каже - розбудімо,
Свекруха каже....)

Ой у полі, в полі, в широкім роздолі,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Там стояла сосна, невеличка зросла,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А на тій же сосні пташка сиділа,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Пташка сиділа, кору дзьобала,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Десь узявся молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ружжо заряжає, пташку стріляє,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Ой, не стріляй, молодий Василько,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Бо буде на тебе дробний дощик іти,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Дробен дощик іти ще й метелиця мести,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

А я свою милу крилечками вкрию,
Щедрий вечір, ще й добрий вечір!

Та й забєліли сніжки, ой забєлєли бєли же,
Та й ще й дібровонька.

А й ще й дібровонька, да ей,
Та заболіло тіло ой козацькоє бєло же,
Та й ще й головонька.

А й ще й головонька, да гей,
Та ніхто не заплаче ой по бєлому тілу же,
Та й по козацькому.

А й по козацькому, да ой,
Та ні батько, ні мати, ой ні брат, ні сестриця,
А й ні жонка його.

Та як посію та й жменю жита,
А й а другую ж та ячменя.

А й а другую та ячменя,
Та як уроде жито ячмінь,
Ой а нікому буде жать.

Ой нікому та й буде жать
А вийди, дівко, та вийди, красна,
Ой поможи мнє та й жита жать.

Та й поможи мнє та й жита жать,
Ой ой рада б я виходити,
Ой край воріт течьот рєка.

Тай край воріт течьот ріка,
Ой за рєчкою ой за бистрою,
Ой парень з дєвкой ой розмовля.

(продовження тексту дивитися в записах сусіднього с. Матяшівка)

Хоч би швидше вечір, та й повечоріло,
Та може б моє серденько та й повеселіло.

Хоть би швидше вечір, та й сонечко зайшло,
Та й може б моє серденько та й до мене же прийшло.

Прийшло, прилинуло, та й до моєї хати,
Та й стукає в віконечко, а й де я буду спати.

Стукає в віконечко, та де я буду спати же,
Та одчиня й дверечка, та щоб не чула мати.

(А як і почує, то буде мовчати,
Вона й не осуде рідного дитяти.

А як одчиняла, правдоньки питала,
А як виряджала - плакала, ридала.

"Скажи мені правду, чи ти мене любиш?
Чи з мене смієшся?
До другої ходиш, та й не признаєшся".

"Що я тебе люблю, ще й любити буду,
Признаюсь по правді, сватати не буду.

Ой як тебе брати, як не велить мати?
Велить мені мати багатую брати."

З тиї багатої воли та корови,
З тієї убогої личко й чорні брови.)

Як приїхав братік ой до сестриці в гості же,
Та й і прив'язав коня на новім помо(сті).

Ой стій же ти, коню, ой не тупай ногою же,
Та й поки поговорю з рідною ж сестро(ю).

Сестро ж, моя сестро, ой перепіличенько же,
Та й де ділося твоє білеє личе(нько)?

(Постаріла, брате, все думки та гадки,
А що і до того страшного достатку.

Синів не женила, дочок не давала,
За малеє врем'я сама стара стала.)

У пана-хазяїна та на його дворі ж,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Та на його дворі, та й на його столі ж,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Сів Сус Христос вечеряти ж,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Ой під вишнею, під черешнею,
Ой там собирались царі й пани.

Ой там собирались царі й пани,
Ой царі ж, пани, генерали.

І царі, і пани, генерали,
Вони Суса Христа на муку брали.

Вони Суса Христа на муку брали,
Та й на хрест Його розпинали.

Та й на хрест Його розпинали,
Гвоздями руки, ноги прибивали.

Гвоздями руки, ноги прибивали,
Ше й шипшиною підперезали.

Ше й шипшиною підперезали,
Терновий віночок на головку клали.

Ще й терновий вінок на головку клали,
А куди ж несли - ріки текли.

А куди ж несли - ріки текли,
А де спочивали - ріки стали.

Буряки я капала, (двічі)
Буряки я капала, а де більші одкладала. (двічі)

Не в калхоз, а дадому, (двічі)
Не в калхоз, а дадому, щоб нагнати самагону. (двічі)

Самагонка удалась, (двічі)
Самагонка удалась, вся бригада напилась. (двічі)

Бригадір, галава, (двічі)
Ще й з району било два. (двічі)

Васильова мати на пристоле стояла, Христа дожидала,
Радуйтесь, люди, Христос с вами будет,
Зароди вам, Боже, жито‑пшеница, всякая пашница,
Овёс да й кудрявый, ячмень кучерявый,
Гречка гречистая, просо ворочистое!

Трох-торорох, рассыпался горох на двенадцать дорог, ай сыпеть!

Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козаче, чого зажурився?

Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Ой молодий козаче, ой чого зажурився?