Та як посію жменю жита
| Назва | Та як посію жменю жита |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Зрада |
| Дата запису | 1 серп. 1990 р. |
| Місце запису | смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район , Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Вільхова Ірина Гаврилівна (1919), Луценко Наталія Володимирівна (1922), Шапран Марія Гаврилівна (1918), Шапран Михайло Гаврилович (1925) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Та як посію та й жменю жита,
А й а другую ж та ячменя.
А й а другую та ячменя,
Та як уроде жито ячмінь,
Ой а нікому буде жать.
Ой нікому та й буде жать
А вийди, дівко, та вийди, красна,
Ой поможи мнє та й жита жать.
Та й поможи мнє та й жита жать,
Ой ой рада б я виходити,
Ой край воріт течьот рєка.
Тай край воріт течьот ріка,
Ой за рєчкою ой за бистрою,
Ой парень з дєвкой ой розмовля.
(продовження тексту дивитися в записах сусіднього с. Матяшівка)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Та як посію та й жито, ячмінь | Пісні з особистого та родинного життя | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 03:17 |
Та як посію та й жито, ячмінь, Та й ой нікому ой буде жать, Ай поможи мнє ой жито жать, Ой край воріт течьот ріка, Ой парень з дєвкой та й розмовля, Ай чи підеш ти ой за мєня? А в тебе жонка ой молода, | ||
| Розпрягайте, хлопці, коней | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | м. Дебальцеве, Горлівський район | 03:33 |
Розпрягайте, хлопці, коней та лягайте спочивать, Копав, копав криниченьку у зеленому саду, Вийшла, вийшла дівчинонька утром рано воду брать, Просив, просив відеречко – вона йому не дала, “Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе огорчив, Вона ростом невеличка, ще й годами молода, | ||
| Ростіть, ростіть, огірочки | Пісні з особистого та родинного життя | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 01:44 |
Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки. На п’ятий день побачила, як коров я гнала. Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла. А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує. Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся. |