Як приїхав братік

Як приїхав братік ой до сестриці в гості же,
Та й і прив'язав коня на новім помо(сті).

Ой стій же ти, коню, ой не тупай ногою же,
Та й поки поговорю з рідною ж сестро(ю).

Сестро ж, моя сестро, ой перепіличенько же,
Та й де ділося твоє білеє личе(нько)?

(Постаріла, брате, все думки та гадки,
А що і до того страшного достатку.

Синів не женила, дочок не давала,
За малеє врем'я сама стара стала.)



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:52
100
Ой давно, давно я в батька була
Пісні з особистого та родинного життя
смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район 01:52

Ой давно-давно я в батька була,
Вже ж та стежечка та й терном заросла.

Ой терном, глодом, ще й шипшиною,
Я в батька була же ще й дівчиною.

Я в батька була, як рожа цвіла,
Свекруха стала, як рожа в'яла.

Ой лечу, лечу через Гадячу,
Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.

0:00 03:28
100
Чи ти береза в печі не була
Пісні з особистого та родинного життя
с. Терни, Лубенський район03:28

Чи ти береза в печі не була
В печі не була та й не горіла?


Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха огонь залила.


Свекруха лиха огонь залила,
Шоб я, молода, не вечеряла.


Шоб я молода не вечеряла,
Не вечерявши спатоньки лягла.


Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.


А милий прийшов, в вікно стукає,
В вікно стукає, милу гукає.


Чи ти, мила, спиш, а чи так лежиш,
Що ж до мене ти та й не говориш?


(Я, милий, не сплю, думу думаю:
З ким я, молода, віку доживу.
Доживеш, мила, віку ти сама,
Бо у мене є Галочка друга,
Галочка друга, дитина мала.)

0:00 02:57
100
Ой гаю, мій гаю
Пісні з особистого та родинного життя
с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район02:57

Ой гаю, мій гаю, гаю, гаю зелененький,
Чом на тобі, гаю, листячка нема(є)?

Листя, листячка немає, вітрець, вітрець не колише,
Шо брат до сестриці часто пісьма пи(ше).

Часто, часто пісьма пише, а в пі…, а в пісьмах питає:
«Чи привикла, сестро, у чужому кра(ю)?».

«Хоч привикла-не привикла – треба, треба привикати,
Бо в чужому краю ніде неньки взя(ти).

Ніде, ніде неньки взяти, ані, ані змалювати,
Маляри хароші, забрали всі гро(ші).

Забра..., забрали всі гроші,
Та й нарисували личко, чорні бро(ви)».