Цифровий архів фольклору

Ой дівчино незамужня,
Не лягай з козаком спати, бо й не можна. (двічі)

Бо козаки чужі люди,
Не одную дівчиноньку з ума звели. (двічі)

Ой звів з ума, сів на коня,
Зоставайся, дівчинонько, тепер сама. (двічі)

Ой не сама я зостаюся,
Єсть у мене кущ калини, розцвілася. (двічі)

Ой розцвілася, присов'яла,
До чого я в тебе, мамінька, догуляла? (двічі)

(Як гуляла та й казала,
З молоденьким козаченьком спать лягала.)

Ой, місяцю-перекраю,
Зайди за комору.

Зайди за комору,
Світи мені, молодому,
Як іду додо(му).

Як іду додому,
Ой, тоді я світить буду,
Як буду сповня(ться).

Як буду сполняться,
Ой, тоді я правду скажу,
Як буду вінча(ться).

Пішли вони вінчатися,
А піп руки в’яже.

А він мені, розсукин син,
Правдоньки не каже.

Дружко коровай крає,

Дружко коровай крає,
Семеро діток має,
Та всі з кошелями,
Весь коровай забра(ли).

Котику сіренький,
Не лізь на колодку,
Розіб'єш головку,
Та буде боліти,
Та буде щеміти,
Нічим завертіти,
Треба купить шовку,
Завертіть головку.
А-а, а-а, а-а, а!

Ой не ходи, та й розкудрявче, біля мого саду
Та й не топчи, розкудрявче, саду-виногра(ду). (двічі)

Не для тебе сад садила, кого я любила же,
Не для тебе поливала, кого целува(ла). (двічі)

Целувала, милувала, холостого парня же,
Холостой парень гуляє, кудрі завива(є). (двічі)

Кудрі руси, брови чорні, глаза розвесьолі же,
Он киває, он моргає, дєвку визива(є): (двічі)

"Вийди, дєвка, вийди, красна, на нове крилечко же,
Промов, дєвка, промов, красна, хоч одне слове(чко)". (двічі)

Походила та й Катруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо й по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько теперо к міні.

Теперо к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой, рад би я, доню моя, порадить тобі.

Насипали сиру землю на груди мені,
Скрепилися карі очі, не гляну тобі.

Ой, шумлять верби в кінці греблі,
Шо я й насадила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Що я й полюбила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Поїхав в Одесу (двічі).

Ой, мені сказав: «Дівчинонько,
Жди на й другу весну» (двічі).

Ой, ждала, ждала дівчинонька,
Та й плакати стала (двічі).

Ой, уже ж моя постіль біла
Пилечком припала (двічі).

Ой, хоч припала, не припала,
Не буду трусити (двічі).

Ой, розсердився мій миленький,
Не буду просити (двічі).

Ой, нехай його ті попросять,
Що греблю розносять (двічі).

Ой, нехай його ті благають,
Що верби ламають (двічі).

Тобі, дружко, не дружкувати,

Тобі, дружко, не дружкувати,
Тобі свиней пасти,
З довгою ломакою,
З чорною собако(ю).

Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви міні,
А за тії чоботи, що зять дав,
І за ції чоботи дочку взяв.

Із-за гір, з-за гір та вилітав сокіл,
А із-за терна вилітало два.

А із-за терна та вилітало два,
Сокіл сокіла братом назива.

Ой, ти брат, сокіл та високо літав,
А скажи, брате, що ти там видав?

Ой, я там видав зелене жито,
А в зеленім житі козака вбито.

Ой, вбито, вбито та не теперечки,
Ой, проросла трава крізь реберечка.

(А над козаком три ластівочки,
Три ластівочки, три голубочки,
Де мати плаче – річечка біжить,
Де сестра плаче – криниця стоїть,
Де мила плаче – там роси нема.)

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ой, босую, ой на морозець,
Вивів мене ой, босую, та й на морозець.

Вивів мене, босую, ой, та й питає:
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?
Чи є мороз, дівчинонько, ой чи немає?

Немає морозу, ой, сама роса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса,
Простояла з чорноморцем ой нічку боса.

Простояла ніченьку ой, та й байдуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже,
Бо я того чорноморця ой люблю дуже.

Та й нема гірш нікому жи, та як тій…, як тій сироти(ні). (двічі)

Та й ніхто не пригорне жи, та й при ли..., при лихій годи(ні). (двічі)

Та й не пригорне жи батько жи, та й не при..., не пригорне ма(ти). (двічі)

Та й тільки той пригорне жи, та й що й ду..., що й думає жи бра(ти). (двічі)

Бігла теличка,
Та з березничка,
Та до дядька в двір,
Дай, дядьку, пиріг,
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога,
Та поведу на моріг,
Зіб’ю йому правий ріг,
А в ріжечок трубити,
А воликом робити,
А батіжком підганять,
Батькові хліб зароблять!

Здрастуйте! З празником! Будьте здорові!

Та ой там(и) на горі, та ой там(и) на крутой,
Та ой там(и) сиділо пара голубів.

Та й вони сиділи парувалися, ой,
Ой сизими крильми й обнімалися.

Та де не узявся охотник-стрілець,
Та й голуба й убив, голубку й узяв.

Та й приніс додому та й пустив додолу, ой,
Ой насипав пшенця й аж по колінця.

Та й голубка не їсть, голуб(и)ка й не п'є
Та й усе (на гору) плакати іде.

"Голубонько, їж, голубонько, пий,
Лети вибирай, де найкращий твій".

"Та я вже й літала, та я й вибирала,
Не знайшла того, шо потіряла".

Як сів Христос вечеряти,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Сідай, синку, вечеряти,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Вечеряй, синку, собі на здоров’я,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людям на весь вечор!

Коляд-коляд, колядин,
А я в батька один,
Та й той дурачок -
Дайте мені п'ятачок!

Драствуйте, з празником!

Ой, бражечка, бражечка, ой, медова,
Й а з ким я тебе, бражечка, пити буду?

З ким я тебе, бражечка, ой, пити буду,
Без милого дружбонька, без привіту.

Без милого дружбонька, ой, без привіту,
Шо мого миленького дома нєту.

Десь поїхав миленький, ой, в городочок,
За ним, за ним Машенька у слідочок.

Гналась, гналась Машенька, ой, – не догнала,
Ой у саду вишенька виростала.

Гнула, гнула вишеньку, ой, не нагнула,
Упала під вишеньку та й заснула.

(Упала під вишеньку та й заснула,
Як приїхав миленький я й не чула.
Устань, устань, Машенька, пробудися,
Та на мою колясочку подивися.
В мене колясочка не простая,
В мене колясочка золотая.)

Злетів соколонько та й сів на віконце,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Та й сів на віконці на новій світлоньці,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Що ж та світлонька та й не метеная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Дівка Ганночка та й не чесаная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

І не чесаная і не плетеная,
Щедрий вечір, щедрий вечір,

Десь узявся молодий Івашко,
Щедрий вечір, щедрий вечір,
…

Ой ви, гості мої, ви побудьте й у нас,
Єсть у мене кабанець, я заріжу для вас. (двічі)

Ходить кабан по двору, голову донизу,
Не журися, кабанець, тебе не заріжу. (двічі)

Ой ви, гості мої, ви побудьте й у нас,
Єсть у мене баранець, я заріжу для вас. (двічі)

Ходить баран по двору, голову донизу,
Не журися, баранець, тебе не заріжу. (двічі)

Ой ви, гості мої, ви побудьте й у нас,
Єсть у мене гусачок, я заріжу для вас. (двічі)

Ходить гусак по двору, голову донизу,
Не журися, гусачок, тебе не заріжу. (двічі)

Ой ви, гості мої, ви побудьте й у нас,
Єсть у мене качурок, я заріжу для вас. (двічі)

Ходить качур по двору, головою таки-так,
Не журися, качурок, гості підуть так, так. (двічі)