Oh huk, mother, huk

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой веселая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

А вони ідуть під рясні дуби,
Та й чекаючи та й отамана, поради й собі. (двічі)

«Отамане, брате, вже й час настає,
Да й уже наше да й товариство коней сідлає!». (двічі)

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть (п'ють
І веселая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там бори гудуть,
Поперед себе ворогів, панів облавою пруть. (двічі)

Зібрались вони під рясні дуби,
Та чекаючи на атамана на раду собі. (двічі)

Атамане наш, не дбаєш про нас,
Та й усе наше товариство як розгардіяш. (двічі)

Атаман іде, як голуб гуде,
Та й під білою та й березою голівку кладе. (двічі)

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть,
Ой щасливая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там гори гудуть,
Ой під білою та березою отамана ждуть. (двічі)

Та дуб зелений, та дуб зелений,
Ще й біла берьоза, ще й біла берьоза.

А з під тієї та й берьозоньки, ай з під тієї та й берьозоньки
А й вода протікає, та й вода протікає.

Ой там козак та й молоденький, а й ой там козак та й молоденький,
Ой коня напуває, коня напуває.

А й не пий, коню, та тієї ж води, а й не пий, коню, та тієї ж води,
Ой вода ключовая, ой вода ключовая.

Не бий, козак, та своєї жінки, а й не бий козак, та своєї жінки,
Та жінка молодая, та жінка молодая.

Ой біжи ж ти, коню, хоч вихром несися,
Протів милої дворця стань, остановися. (двічі)

Та вдарь копитами перед воротами,
А й чи не вийде молода дівчина з чорними бровами? (двічі)

Не вийшла дівчина - вийшла її мати:
"Здрастуй, здрастуй, милою зятю, пожалуй у хату!".(двічі)

А я в хату не піду, піду й у світлицю,
Розбужу я крєпкой(ий) сон красивой дівиці.(двічі)

А дівчина спала так, мов і не спала,
Правой ручкой обняла та й поцілувала.(двічі)

Ой орьол, ти й орьол, сизокрилий орьол,
Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой? (двічі)

Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой,
Ой чи бачив ой ту дівчину, котра журиться за мной? (двічі)

Котра журиться, ще й печалиться,
І за мною, серденям, побивається. (двічі)

В мене батько, як цвіт, зав'язав мені мені світ,
А матуся, як зоря, та й рано заміж оддала. (двічі).

Рано заміж оддала,
У великую сім'ю та й у чужую сторону. (двічі)

(А велика сім'я вся вечерять сіда,
А мене молоду посилають по воду.

А я по воду йшла, усміхалася,
А з водою ішла, прислухалася.)

Щось у хаті гомонить, мати сину говорить:
"Чом горілочки не п'єш, чом ти жіночки не б'єш?" (двічі)

(Як горілочки пить, то головка болить.
Нащо жіночку бить? вона вміє все робить.

І спекти, і зварить, і до мене говорить.)