How Savradim went to plow the field

(Не буду топити,) не буду й варити,
Та піду з кумом на базарь, та й буду говорити.

А ти, мій миленький, уставай раненько,
Ой бери ціп та й на тік, та йди молотити.

Молоте й молоте, й на шлях поглядає,
Та всі жінки з базарю йдуть, а моєї немає.
Усі жінки з базарю йдуть, а моєї немає,

Трохи перигодя іде агородом,
Шатаїться, болтаїться й чоловіка лає,
Шатаїться, болтаїться й чоловіка лає.

Та бодай би ти, чоловіче, та й побила трясця,
Та як піду я на базарь, та нема ж міні щястя,
Та як піду я на базарь, нема міні щястя.

Солі не купила, пшоно розгубила,
Та за харошим хазяїном в шинок заблудила,
Та за харошим хазяїном в шинок заблудила.

Та ти думаєш, чоловіче, що я й напилася?
А рада-радесенька, що й з кумом зійшлася,
А рада-радесенька, що з кумом зійшлася.

Ти думаєш, чоловіче, що я була пʼяна?
Та ти попитай же добрих людей, сім раз тільки впала!
Та ти попитай же добрих людей, сім раз тільки впала!

Кури мої кури, кури-чобатури,
Якби мені того чоловіка, твоєї натури! (двічі)

Попироси не курив, водочки не нюхав,
Чужих жінок не любив, одну мене слухав! (двічі)

Ой, дай мені Боже, вечіра діждати,
Та й пішла б я до куми новості взнавати. (двічі)

Як пішла я до куми, стала під стіною,
А мій милий, чорнобривий говорить з кумою. (двічі)

Несе кума чарку, ще й курячу лапку,
А я цього не стерпіла та й вибила шибку. (двічі)

Тай пішла додому, зразу заболіла,
Та й білою хустиною голівку накрила. (двічі)

Прийшов милий вранці: “Коли заболіла?”,
“Ще учора із вечора, як шибка летіла.” (двічі)

Якось у неділю склались по рублю,
Щоб розвесилити душечку свою,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс.

Устаю я вранці же- голова болить,
А у тій горлянці наче що стримить,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою.

(Що ж мені робити, що ж мені казать?
До получки довго нічого кусать.

Ой горло, ти, горло, яке ти без дна,
Ой скажи спасибі, що дітей нема.

Покинула мати, а жінка втекла,
А не дуже довго ще краща прийшла.

Думала навчити, як у світі жить,
Що я перестану та горілку пить.

Жінко моя мила, жінка дорога,
...бо каждий день по літру носи.

Чоловіче милий, чоловіче мій,
Не буду горілку я тобі носить.

Лучче буду камінь на плечах носить,
Чим у одній хаті з п'яницею жить.)