A little drizzle is falling

Дощ іде, дощ іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі)

Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі)

Так не велить батько ше й уся родина,
Ой, дівчино-серденя, личко як калина. (двічі)

Личко як калина, васильками пахне,
Цілував би я тебе поки ти не заснеш. (двічі)

Я й націлувався, я й намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі)

Сидить утка на пеньку та, сидячи, кряче,
То ж не утка, то дівчина за козаком плаче. (двічі)

І дощик іде, по долині лине,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі)

Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі)

Так не велить батько, ще й й уся родина,
Ой дівчино ти моя, личко, як калина. (двічі),

Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (двічі)

І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі)

Нема в саду соловʼя, нема щебетання,
Нема милого мого, й не миле гуляння. (двічі)

Дрібний дощик іде, ще й дуба колише,
Козак коника веде, а дівчина кличе.

Хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Взяв би я тебе за себе, так не велить батько.

(Та й не велить батько, та й уся родина,
Ой дівчина ти моя, личко, як калина.

Личко, як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш.

Вже й націлувався, вже й намилувався,
Як у саду соловейко та й нащебетався.

Нема в саду солов'я, нема щебетання,
Нема милого мого, нема міні гуляння.

Став у саду соловей, стало щебетання,
Став мой милий прибувать, стало мні гуляння.)

Ішли воли, воли із діброви, а овечки з поля,
Розмовляла молода й дівчина з козаченьком стоя. (двічі)

«Та й куди їдеш, їдеш-од’їжаєш, сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду й дівчину, та й в вечір пригорне?» (двічі)

«Пригортайся, молода дівчино, іншому такому,
Та й не кажи отієї правди, що мені самому.» (двічі)

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.

На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).

Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).

Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).

Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».

Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).

Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).