Ой то за горою, ой то за крутою

Ой за горой, ой та й за крутою,
Живуть лю-, ой і живуть люде, ой да же слободо(ю).

Ой то ж не люде, ой то ж сапостате,
Взяли же бра-, ой взяли брата ой, да же й у салда(ти).

Ой да взяли брата та й у салдати,
Та й ніко-, ой да й нікому ой, да же й оплака(ти).

(Ой да й ти, дівчино, да моє серце,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під ряде(нце).

Ой да й ти, дівчино, да моя душко,
Сховай ме-, ой да сховай мене ой, хоч під поду(шку).)

Та й колись була ой розкіш воля,
А тепер стала ой неволенька.

Та тепер стала неволенька,
Та й болить серце й головонька.

Та йдуть полки ой побіля хати,
Та й беруть брата ой у солдати.

Та й беруть брата у солдати,
А за ним плаче батько й мати.

Три сестриці жалібниці,
Одна іде, коня веде

Друга іде, сідло несе,
Третя іде, слізно плаче

"Ой ти братіку наш, ти один у нас,
Коли ж ти прийдеш у гості до нас?"

"Піди, сестро, до Дунаю,
Возьми, сестро, піску в жменю скраю.
І посієш на каменю.

Як на камені пісок зійде,
Тоді ваш брат у гості прийде".

Нема піску та немає сходу,
Немає брата із походу.

Не плач, мати, не журись,
На то парень я вродивсь,

На то парень родивсь,
Шоб на службу згодивсь.

Тоді, мамо, заплачеш,
Як на службі побачиш,

Тоді, мамо, заплачеш,
Як на службі побачиш,

На воронім коні,
На кроєцькім сідлі.

На воронім коні,
На кроєцькім сідлі.