Та орав мужик край дороги

Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька воликом чорненьким. (двічі)

Орала, орала, не вміла гукати,
Та й найняла козаченька на скрипочку грати. (двічі)

Я в неділю п’ю, п’ю, в понеділок сплю, сплю.
А в вівторок, снопів сорок, пшениченьку жну, жну. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала - з хлопцями пропила,
Слава тобі, Господи, що до діла довела. (двічі)

І до діла не я, до роботи не я,
З хлопцями погуляти - вся охота моя. (двічі)

Ой пряду, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекруха йде,
Як змія гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекорко йде,
Як вітер гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Не виспалася».

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі)

– А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я,
Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі)

– Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі)

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)