​Кину кужіль на полицю

Ой хмариться – дощ буде,
Признаюся вам, люди,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю,
Що за свою сваволю,
Попалась я в неволю.

Пішов милий в дорогу,
Я пропила корову,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Іду тепер, журюся,
За корову боюся.

Іду тепер, журюся,
За корову боюся,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого,
Що ж буде від милого,
Мого чорнобривого.

Прийшов милий з дороги,
А я йому – бух в ноги:
«Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила,
Що ж я, милий, зробила,
Корівоньку пропила.

Із тіткою Варкою,
З кумою Параскою,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном,
З кумом Іваном,
З сусідом Степаном.

Милий милу жалує,
Корівоньку дарує:
«Пий, мила, здорова,
Буде друга корова.
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда»,
Промайнула – не біда,
Буде ціла череда».

Як у нас у коморі була пшениця,
Я пшеницю носила до Гриця,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Пшеницю до Гриця. (двічі)

Як у нас у коморі було жито,
А я жито носила до жида,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Жито до жида. (двічі)

Як у нас у коморі було просо,
А я просо носила до Йосі,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Просо до Йосі. (двічі)

Як у нас у коморі було сало,
А я сало носила до Сави,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Сало да Сави. (двічі)

Як у нас у коморі були яйця,
А я яйця носила до зайця,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Яйця до зайця. (двічі)

Як у нас у коморі були буряки,
Ти ж пив і я пила, ти казав – я носила,
Ой які ж ми були дураки. (двічі)

Так соберемося гулять, молодицями ж уже були. Соберемося гулять. Музика ж не в каждого була. То ми музику свою сами робили, музику. Беремо рубель, той, шо бельйо раньше катали, от знаєте. Становимось або до ослона, або до якої лавки, і тим рублєм гиркаємо, во. А другі там вибивають яке-небудь, чи в яку, щоб звонке було, чи в яку кришку, чи в яке ведро, вибивають. А ми було співаєм і танцюють усі, круг.

Моя мила по базару походила,
Ох, і за три дєнєжки куделицю купила.

Положила куделицю на полицю,
Ох, і сама пошла до сусіда, до Мосія, на весілля, на бесєдушку гуляти.

Да й недовго я в сусіда й у Мосія на весіллі, на бесєдушкі гуляла,
Ох, і три недільки я в сусіда й у Мосія на весіллі, на бесєдушкі гуляла.

(А тут уже ж ногами вибивають.)

Три ниточки тонесенькі, рівнесенькі, гладесенькі виводила,
Ох, і так і свого миленького голубчика сизенького розбудила.

Да встань, да встань, мій миленький, голубчику сизесенький, прочутися,
Ох, і да на мої мозоліньки кров’яниї, як цибуля, подивися.

(І оце все танці, пляски було такі, шо ой-йо-йой).