Туман яром, туман долиною

Ой біда, дівчаточки, ой біда,
Бо я ще дівчинонька молода,
Полюбила хлопця я за селом,
Та й за тії кучері над чолом.

Ой біда, дівчаточки, ой біда,
Бо я ще дівчинонька молода,
Постояла ніченьку до зорі,
Покусали ніженьки комарі.

Ой біда, дівчаточки, біда буде,
Іде батько з лозиною, бить буде,
Як вдаре лозиною по плечах,
Розірвалось платтячко по частях.

А дома матусенька спитала:
ー Де ж ти, доня, платтячко порвала?
ー Я пасла корівоньку по низу,
Розірвала платтячко об лозу.

Ой біда, дівчаточки, ой біда,
Бо я ще дівчинонька молода,
Та й за тії кучері над чолом,
Загубила молодість за селом.

Котилася бочечка дубовая,
А у ній горілочка медовая.

З ким тебе, горілочка, пити буду,
Без милого дружечка жить не буду.

Десь поїхав миленький в городочок,
На малоє врем’ячко, на часочок.

А за ним же Машенька побіжала,
Біжала, біжала – не догнала.

Біжала, біжала – не догнала,
Упала під вишеньку та й заснула.

Упала під вишеньку та й заснула,
Як приїхав миленький та й не чула.

ー Устань, устань, Машенька, пробудися,
На мене, миленького, подивися.

Ой п’є чумак, п’є, в нього гроші є,
Ой за ним іде його рідна мати, дрібні сльози ллє. (двічі)

ー Ти синочок мій, дитина моя,
Ой покинь, покинь горілочку пити, бо проп’єш коня. (двічі)

ー Ой мамко моя, не покину я,
Ой не покину я горілочку пити, бо солодкая. (двічі)

ー Ой синочок мій, дитино моя,
Ой покинь, покинь, вдовушку любити, бо зведе з ума. (двічі)

ー Ой мамко моя, не покину я,
Ой не покину я вдовушку любити, бо красивая. (двічі)